- Нещодавно Ви зустрічалися з головою Лієпайської  міської ради. Про що йшла мова?

 - Ми обговорили багато різних питань. Послом в Латвії я був акредитований нещодавно – в травні, і тепер, коли я вже познайомився з роботою уряду, хочу познайомитися з ситуацією в регіонах. Приїзд до Лієпая – це мій перший регіональний візит у Латвії. З головою Лієпайської міської ради ми обговорили співробітництво між Україною та Латвією. Спробуємо знайти для Лієпаї місто-побратима в Україні. Але ж звичайно що найважливіше є покращити реальне, конкретне та практичне співробітництво, реалізувати спільні проекти. Ідей є багато. Мер вашого міста розповів мені про можливості міста: це і порт, і підприємництво, і туризм, і культура. Тому я вважаю, що перспективи для співробітництва дуже  великі.

 

- Чи ви піднімали питання також і щодо АТ «Лієпаяс Металургс»?

-Мер мене інформував щодо ситуації, яка склалася сьогодні на підприємстві, звичайно ж з точки зору міста. Але я маю інформацію, яку я за декілька місяців до цього отримав під час бесіди з менеджментом підприємства. Хочу відвідати «ЛМ», щоб ще раз переговорити з представниками підприємства, а також щоб своїми очима побачити те, що там відбувається. Хочу зрозуміти, як підприємство розвивається і які має перспективи. Потрібно розуміти й те, що це є приватні інвестиції з якими Українська держава немає нічого спільного. На той же час я, як посол, добре розумію що це кидає тінь на державу, саме тому я уважно слідкую за розвитком ситуації. Ми насправді є дуже зацікавлені в тому, щоб підприємство змогло свою роботу упорядкувати так, щоб воно змогло нормально працювати. Ті бесіди, що були у мене з менеджментом підприємства та його власниками, свідчать про те, що вони дуже серйозно налаштовані на те, щоб ті проблеми, що  заважають нормальному ритму роботи, вирішувати у співробітництві, як з місцевою владою, так і на рівні уряду.

- Чи українські інвестори зацікавлені у започаткуванні бізнесу у Лієпаї?

- Тут вже працюють деякі українські підприємці, але якщо говорити про Латвію взагалі, то на Латвійському ринку працює дуже багато Українських підприємств, наприклад «Приватбанк», багато  невеликих компаній, які тут будують готелі. Зацікавленість дуже велика, і причиною тому є те, що наші держави об’єднують давнішні зв’язки, а ще те, що наші компанії хочуть вийти на Європейський ринок, тому їм вигідно працювати тут. На мою думку бажання працювати в Латвії тільки виросте і це є позитивний процес.

 

-Які можливості мають Латвійські підприємці в Україні?

- Будемо сподіватися, що і Україна відкриється бізнесу із Латвії. Ті реформи, що зараз проводяться в Україні, нададуть нових можливостей, незважаючи на те, що через агресію Росії та окупації Криму схід країни знаходиться в зоні воєнних дій. Ті реформи, що проводит наш уряд є дуже болючі, але дуже необхідні. Це свідчить про те, що ситуація міняється в кращу сторону. Головне, що міняється саме відношення до бізнесу. Правила ведіння бізнесу з кожним днем наближаються до Європейських стандартів. Рейтинг «Doing Busines» кожного місяця ставить Україну на сходинку вище і вище.  Тому ми маємо надію, що це  залучить нових інвесторів з інших держав. Водночас, з 1 січня 2016 року набуває сили  Угода про асоціацію та Угода про вільну торгівлю поміж Україною та Європейським Союзом. З наступного року Український ринок практично буде відкритий для Європейських компаній в Україні набудуть сили Європейські норми бізнесу, що полегшить «життя»  підприємництву, а також і латвійським підприємцям. Тому маємо надію, що Латвійські компанії виявлять більше зацікаленості в українському ринку.   

 

- Чи до того, як розпочали виконувати свої обов’язки посла, Ви уже бували в Латвії?

- Багаторазово, але у Лієпаї я вперше. Вперше до Латвії я приїжджав тоді, коли ще був студентом- у 1989 році. Приблизно тиждень я провів недалеко від Юрмали. Практично, то була моя перша поїздка за кордон. Балтійські держави завжди асоціювалися з Європою. Я відчуваю, що в Латвії нас українців розуміють більше, ніж десь інше у світі. І розуміють не тільки тоді, коли нам добре, але й тоді, коли нам  важко. Зараз ми переживаємо важкі часи і в Латвії я відчуваю, як люди переживають разом з нами і допомагають. Це надає нам сили та наснаги. Допомога нам зараз дуже потрібна, бо, як я уже згадував, Україна має справу з російською агресією. На жаль, наша держава не була до цього готова і сьогодні нам дуже важко боротися з агресором, який має таку сильну армію. Але й наша армія стає все сильніша завдяки підтримці США та Європейським партнерам. На сьогодні велике значення має допомога українських та закордонних добровольців, які допомагають нашій армії та дітям.  Латвія сьогодні у себе  приймає на реабілітацію дітей, щоб вони швидше змогли забути той жах війни, що їм довелося пережити, також на лікуванні перебували наші військові. Надається також і гуманітарна допомога. Тому вважаю, що Латвія у цій ситуації показує себе, як справжній, надійний товариш та партнер, що заслуговує довіри.

«Курземес вардс», Ілзе Озолиня