Латвія є країною з ринковою економікою, належить до єдиного ринку ЄС. Член СОТ – з 1999 р., член ЄС – з 2004 р., член Єврозони – з 2014 р. та член ОЕСР – з 2016 р.

Приватизація в країні в основному завершена, за винятком окремих великих державних комунальних підприємств. Більша частина економічної активності країни перебуває у секторі послуг (близько 70%).

Економіка Латвії займає 96-е місце серед країн світу за обсягом ВВП (2023 рік). За класифікацією МВФ економіка Латвії є розвиненою, за класифікацією Світового банку входить в групу країн з високим рівнем.

Серед пострадянських країн Латвія є однією з найрозвиненіших (3-е місце після Естонії та Литви). ВВП на душу населення – 21779 дол. США (дані Світового банку).

Міжнародні рейтинги: Індекс людського розвитку – 39 місце (0,863); Індекс сприйняття корупції – 39 місце (59); Індекс глобальної конкурентоспроможності – 41 місце; Світовий індекс свободи преси – 16 місце.

Кредитний рейтинг країни станом на грудень 2023 р. - Fitch Ratings - «A-» / прогноз: позитивний; Moody’s - «A3» / прогноз: стабільний; Standard & Poor’s – «A+» / прогноз: стабільний; R&I – «A» / прогноз: стабільний.

Латвія є країною зі сприятливим середовищем для підприємницької діяльності з помірним рівнем бюрократизація та розвинутою транспортною інфраструктурою – на її території функціонує 3 основних незамерзаючих морських порти (Рига, Вентспілс та Лієпая). На території ЛР функціонує 5 спеціальних економічних зон: Ризький вільний порт (з 2000 р.), Вентспілський вільний порт (з 1997 р.), Лієпайська СЕЗ (з 1997 р.), Резекненська СЕЗ (з 1997 р.), Латгальська СЕЗ (з 2016 р.). Пільгові умови діяльності застосовуватимуться на території СЕЗ за погодженням з ЄС до 2035 р.

Структура ВВП Латвії: сфера послуг складає 74 %, з яких 18% - охорона здоров’я, освіта та державне управління, 17% –  послуги ІКТ, розваги та відпочинок,  науково-технічна діяльність, торгівля – 16%, операції з нерухомістю – 13%, транспорт та послуги зберігання – 7%,  фінансова та страхова діяльність – 3%. Частка промисловості складає 12% ВВП, будівництво – 7%, сільське, лісове та рибне господарство – 4%, видобування та комунальні послуги – 3%. Основні сегменти промисловості: деревообробна, машинобудування, нафтохімічна, металообробна, легка, промисловість, виробництво скла. Основні сегменти с/г: землеробство, виробництво органічної с/г продукції, рибальство, молочна галузь, тваринництво.

Особливості зовнішньої торгівлі Латвії визначаються її належністю до ЄС. Географічна структура зовнішньої торгівлі Латвії залишається зорієнтованою на ЄС (питома вага країн ЄС в експорті – понад 70%). Питома вага експорту у зовнішній торгівлі Латвії складає близько 50%. Основні торговельні партнери Латвії: Литва, Естонія, ФРН, Швеція, Польща. Обсяги торгівлі з державою-агресором поступово знижуються.

У січні – вересні 2023 року загальний обсяг зовнішньої торгівлі товарами Латвії у фактичних цінах склав 35,08 млрд. євро (падіння на 4,44 млрд євро, або на 11,2% до відповідних показників 2022 р.). Експорт за згаданий період зменшився на 1,88 млрд. євро або на 10,7% та склав 15,76 млрд. євро, імпорт зменшився на 2,56 млрд. євро або на 11,7% та склав 19,32 млрд. євро. Переважна частина експортних-імпортних операцій Латвії припадає на країни ЄС.

У 2021 р. Латвія експортувала товарів на 16,49 млрд євро, що на 24%, або на 3,18 млрд євро більше, ніж у 2020 році. У 2021 р. найбільш важливими експортними партнерами ЛР були Литва (17,8%), Естонія (10,7%), Сполучене Королівство (7,5%), Німеччина (7,2%), РФ (7,2%), Швеція (5%).

Протягом 3 кварталів 2023 р. Латвії вдалося залучити 2 млрд. євро ПІІ (протягом всього 2022 р. – 2,1 млрд. євро). Основний інвестор в економіку Латвії – Швеція.

Сукупний обсяг інвестицій Латвії за кордоном становить 2,5 млрд. євро – близько 75% латвійських інвестицій спрямовано в економіку країн-членів ЄС (Литви –  455 млн. євро, Естонії – 310 млн. євро, Болгарії – 133 млн. євро).

Серед негативних факторів – дефіцит робочої сили, зменшення рівня споживчого попиту домогосподарств та зростаючий рівень інфляції, значне підвищення цін на електроенергію та енергоресурси.

Упродовж 2023 р., не дивлячись негативні наслідки, спричинені російською агресією проти України, а також логістичні перешкоди, країнам вдалося збільшити обсяги взаємної торгівлі товарами.

Так, протягом січня-листопада 2023 р. зберігалася динаміка зростання показників українсько-латвійської торгівлі,  яка спостерігалася з квітня 2022 р. після значного падіння у лютому-березні 2022 р. Відповідно до даних Мінекономіки України за січень-вересень 2023 р. обсяг торгівлі товарами між Україною та Латвією склав 429,66 млн. євро. Зокрема, експорт товарів склав 239,86 млн. дол. США (118% від показників аналогічного періоду 2022 р.); імпорт товарів – 189,79 млн. дол. США (125% від показників аналогічного періоду 2022 р.). Сальдо для України позитивне – 50,7 млн. дол. США. Разом з тим, враховуючи відсутність даних Держстату України щодо взаємної торгівлі послугами протягом 2023 р., а також даних за кінець 2023 р., наразі неможливо повною мірою оцінити динаміку взаємної торгівлі товарами та послугами між країнами протягом звітного року.

У структурі торгівлі товарами між Україною і Латвією переважають позиції з постачання продукції АПК (сукупно домінують у структурі товарообігу), хімічної та фармацевтичної продукції, мінерального палива, дерева та виробів з деревини.

У структурі імпорту з Латвії домінують поставки: палив мінеральних; нафти і продуктів її перегонки (25,9%); літальних апаратів (12,2%); фармацевтичної продукції (6,1%); продуктів з м'яса, риби (6,1%); риби i ракоподібних (4,5%); готових продуктів із зерна (4,5%); різноманітної хімічної продукції (3%);

У структурі експорту українських товарів до Латвії переважають поставки: різноманітної хімічної продукції (11,2%); насіння і плодів олійних рослин (10,5%); деревини і виробів з деревини (10,0%); молока і молочних продуктів, яєць птиць та натурального меду (6,3%); органічних хімічних сполук (5,6%); жирів та олій тваринного або рослинного походження (5,0%); готових продуктів із зерна (4,3%); зернових культур (4,1%).

Станом на грудень 2023 р. у Латвії зареєстровано 1,110 підприємств з інвестиціями українського походження. За обсягом вкладень резидентів України в основний капітал латвійський суб’єктів Україна посідає у Латвії 16 місце (104 млн. євро). Разом з цим, капіталізація 3% вказаних підприємств становить близько 90% обсягу згаданих інвестицій. Відповідно, лише незначна частка зареєстрованих у Латвії підприємств з українськими інвестиціями (декілька десятків) характеризуються фактичною та активною господарською діяльністю. Кількість підприємств з інвестиціями українського походження протягом 2022-2023 рр. дещо збільшилася, зважаючи на пошук українськими підприємцями бізнес-можливостей в Латвії внаслідок російської агресії.

Функціонує Міжурядова українсько-латвійська комісія з питань економічного, промислового і науково-технічного співробітництва (СМК). Співголова СМК з української сторони - Міністр Кабінету Міністрів України О.Немчінов, з латвійської - Міністр економіки Латвії В.Валайніс.

Компанія в Латвії для нерезидентів

SIA (Товариство з обмеженою відповідальністю) є популярною формою компаній в Латвії.

Переваги SIA:

• нескладна процедура реєстрації; для реєстрації компанії не потрібно приїжджати до Латвії

• може на 100% належати іноземним особам (офшорній компанії в тому числі)

• немає вимог щодо наявності місцевого директора

• статутний капітал від 1 євро

• можливість отримати багаторазову шенгенську візу та дозвіл на проживання в Латвії

• вигідне оподаткування: нерозподілений прибуток не обкладається податком

Незважаючи на низькі ставки податків для бізнесу, компанія в Латвії не вважається класичним офшором. Латвія не включена в чорні списки офшорів, які складаються міжнародними організаціями. Латвійські банки працюють відповідно до правил/процедур ЄС.

Різниця між компаніями з капіталом 1 євро та 2 800 євро

Капітал від 1 до 2 799 євро:  

- капітал не потрібно вносити на банківський рахунок

- максимум п'ять засновників

- засновники тільки фізичні особи. Засновник не може одночасно бути учасником в іншій компанії з капіталом менше 2800 євро

- у правлінні один або кілька засновників

Капітал від 2 800 євро:

- мінімум 50% вноситься на банківський рахунок до реєстрації. Частина, що залишилася - не пізніше року після реєстрації

- необмежена кількість засновників

- засновниками можуть бути фізичні або юридичні особи

- у правлінні фізичні особи - необов'язково з засновників.

Відсутні обмеження в видах діяльності для компаній з капіталом менше 2 800 євро. Оподаткування однакове.

Для того, щоб член правління міг отримати посвідку на проживання в Латвії, капітал компанії не може бути нижче 2 800 євро.

Компанія з капіталом менше 2 800 євро повинна щорічно зараховувати до резерву мінімум 25% прибутку. Цей резерв можна використовувати для збільшення капіталу або покриття збитків.

Термін реєстрації компанії в Латвії

Три робочих дні. Можлива прискорена реєстрація за один робочий день.

Які документи потрібні для реєстрації?

Копії паспортів засновників і членів правління. Виписка з реєстру, якщо засновник - компанія.

Чи потрібно приїжджати до Латвії для реєстрації компанії?

Ні, приїжджати необов'язково. У Латвії є відповідні установи-посередники, які надають сприяння у реєстрації, зокрема вони надають форму доручення, яке мають підписати всі засновники. Текст доручення для заснування компанії надається латиською, російською або англійською мовою. Далі процедура реєстрації проводиться установою-посередником самостійно за дорученням, після завершення процедури готові документи надсилаються заявнику поштою.

Що таке мікропідприємство в Латвії?

Мікропідприємство - це податковий статус, при якому прибутковий податок з підприємства і зарплатні податки замінені єдиним податком з обороту. Статус може отримати компанія в формі SIA, індивідуальний комерсант або самозайнята особа.

Які ще види комерційних компаній є в Латвії?

Акціонерне товариство (AS) і персональне (договірне) товариство (PS, KS).

Фізична особа може також зареєструвати індивідуальну комерційну діяльність у формі індивідуального комерсанта (IK).

Хто може бути засновником компанії?

Засновниками можуть бути фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти Латвії без обмежень. Латвійська компанія може на 100% належати іноземним особам. Власником латвійської компанії може бути і офшорна компанія.

Мінімальна кількість засновників в SIA і AS - один, в KS і PS - два.

Інформація про засновників латвійських компаній доступна для всіх, хто цікавиться. Надіславши запит і сплативши встановлене мито, можна отримати інформацію про того, хто є власником латвійської компанії.

Правління SIA і AS

Мінімальна кількість членів правління SIA і AS - одна особа. Якщо акції AS знаходяться в публічному обігу, то мінімальна кількість членів правління AS – три особи. Членами правління можуть бути тільки дієздатні фізичні особи, резиденти і нерезиденти Латвії.

Від кожного члена правління необхідно надати нотаріально завірену згоду бути членом правління.

Членом правління не може бути член ради цієї компанії, особа, якій за рішенням суду заборонено займатися певним видом або всіма видами комерційної діяльності або заборонено обіймати посади в правліннях комерційних товариств.

Рада SIA і AS

AS має обов'язково утворити раду, SIA утворює раду за бажанням засновників.

Бенефіціари

При реєстрації компанія повинна подати до Реєстру підприємств Латвії (https://www.ur.gov.lv/en/) відомості про бенефіціарів (у листопаді 2017 р. поправками до Закону про протидію легалізації злочинних доходів Латвія ввела вимоги Четвертої директиви ЄС).

Бенефіціаром компанії вважається фізособа, якій прямо або побічно належить, або яка прямо або опосередковано контролює понад 25% часток капіталу або акцій з правом голосу.

Назва компанії

У назві можна використовувати лише букви латинського та латиського алфавітів. Назва не повинна повторювати назву раніше зареєстрованої компанії. Назва повинна включати посилання на форму компанії: SIA або sabiedrība ar ierobežotu atbildību, AS або akciju sabiedrība, PS або pilnsabiedrība, KS або komandītsabiedrība.

Є обмеження на використання слова «Латвія».

Юридична адреса

У кожної латвійської компанії повинна бути юридична адреса в Латвії. При реєстрації необхідно подати заяву правління компанії про юридичну адресу. Кореспонденція, відправлена на юридичну адресу компанії, вважається отриманою даною компанією, якщо відправник може довести, що відправка була здійснена.

Рахунок у банку

Перед подачею заявки на реєстрацію (тільки для компаній з капіталом від 2 800 євро) засновники відкривають тимчасовий рахунок в банку для внеску статутного капіталу. Після реєстрації компанії рахунок переоформляється на постійний.

Документи SIA

• установчий договір (рішення про заснування, якщо засновник один);

• статут;

• реєстр учасників;

• рішення Реєстру підприємств Латвії про реєстрацію компанії.

Установчий договір SIA і AS

В установчому договорі SIA і AS має бути зазначено:

• відомості про засновників (фіз. особи - ім'я, прізвище, персональний код і місце проживання; юр. особи - назва, реєстраційний номер, юридична адреса, персональний код, посада і місце проживання представника, який від імені юридичної особи підписав установчий договір);

• назву;

• розмір основного капіталу товариства, кількість часток і їх номінальну вартість;

• для кожного учасника – розмір заявленого основного капіталу і розмір сплачуваного до реєстрації основного капіталу, порядок і терміни оплати;

• належна кожному засновнику кількість часток в залежності від підписаної ним частини основного капіталу;

• кількість часток і номінальну вартість, які при заснуванні підприємства були оплачені майновим внеском, із зазначенням кожного предмета майнового внеску і імені, прізвища, персонального коду та місця проживання кожної особи, яка прийняла на себе зобов'язання здійснити майновий внесок;

• допустиму величину і порядок покриття установчих витрат;

• ім'я, прізвище, персональний код і місце постійного проживання кожного члена правління товариства;

• імена, прізвища, персональні коди і місця постійного проживання членів ради товариства (якщо в компанії є рада);

• інші положення, які засновники визнали суттєвими і які не суперечать закону.

Установчий договір підписують засновники або довірені особи.

Що повинно бути зазначено в статуті?

У статуті SIA і AS:

• назва;

• термін або мета створення компанії (якщо компанія створюється на певний термін або для досягнення певної мети);

• розмір статутного капіталу, кількість часток і номінальна вартість частки;

• кількісний склад правління, вказавши право членів правління представляти компанію окремо або спільно;

• кількісний склад ради компанії (якщо компанія утворює раду);

• особливі умови відчуження часток (якщо такі передбачені);

• інші умови, які засновники вважають суттєвими і які не суперечать законодавству.

Додатково в статуті AS вказується:

• якщо у акціонерного товариства є різні категорії акцій - категорії акцій (вказавши права, що надаються акціями усіх категорій), кількість і номінальну вартість акцій кожної категорії;

• вказівка - чи є акції іменними або на пред'явника - і, якщо статут передбачає конверсію іменних акцій в акції на пред'явника і навпаки - правила конверсії;

• вказівка - чи є акції паперовими або дематеріалізуваними - і, якщо статут передбачає конверсію паперових акцій в дематеріалізовані акції і навпаки - правила конверсії.

Статут підписують засновники або довірені особи.

Реєстраційне посвідчення

З 2014 р. Реєстр підприємств Латвії відмовився від практики видачі реєстраційних посвідчень. Державні установи, банки Латвії не вимагають від підприємців пред'являти реєстраційне свідоцтво. За необхідності посвідчення можна замовити окремо при реєстрації компанії або пізніше.

У реєстраційному свідоцтві вказується назва, форма підприємця, реєстраційний номер, місце реєстрації, дата реєстрації.

Країни, з якими Латвія уклала угоди про правову допомогу, визнають оригінал реєстраційного свідоцтва без додаткового засвідчення. За необхідності копію реєстраційного свідоцтва можна в Латвії засвідчити нотаріально та апостилем.

Чи є компанія юридичною особою?

SIA і AS є юридичною особою, KS і PS - не є.

Бухгалтерський облік і звітність

Термін подачі річного звіту для більшості компаній - 30 квітня.

Чи потрібен аудит латвійським компаніям?

Річний звіт компаній, які перевищили будь-які два з наступних трьох умов, повинен бути завірений ліцензованим аудитором (присяжним ревізором або комерційним товариством присяжних ревізорів):

• сума балансу - 800 000 євро;

• нетто обігу - 1 600 000 євро;

• середня кількість працівників у звітному році - 50 осіб.

Решта компаній можуть не подавати аудиторський висновок до річного звіту.

Мінімальна зарплата в Латвії

€500 на місяць. Якщо працівник працює неповний день, його заробіток може бути нижче мінімальної зарплати.

Як ліквідувати компанію в Латвії?

Рішення про ліквідацію приймають учасники компанії на загальних зборах. Процедуру ліквідації може проводити правління або призначений зборами учасників ліквідатор. У певних випадках ліквідатора може призначити суд. Суд також може прийняти рішення про ліквідацію у зв’язку із  невиконанням підприємством певних вимог законодавства.

Рішення про ліквідацію подається до Реєстру підприємств Латвії, який публікує це рішення в офіційній газеті. Звичайний термін кредиторам подати свої вимоги до підприємства, що ліквідується - три місяці. Термін може бути скорочений до одного місяця.

Майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, учасники компанії ділять між собою пропорційно своєму внеску.

У випадках неплатоспроможності ліквідація компанії в Латвії відбувається за іншою процедурою відповідно до вимог законодавства про неплатоспроможність і банкрутство.

У 2020 р. Посольство України сприяло започаткуванню у Ризі інтерактивного майданчика «Український торговий дім»: https://thukraina.com. Метою діяльності зазначеної платформи є опрацювання комерційних пропозицій українських експортерів та просування на європейський ринок української продукції.

Загальний обсяг ринку держзакупівель Латвійської Республіки становить орієнтовно 5 млрд. євро на рік або приблизно 12% ВВП країни (зокрема: 3,2 млрд. євро – 2020 р.; 4,4 млрд. євро – 2021 р.; 5,2 млрд. євро – 2022 р.; за підсумками 2023 р. – 4,9 млрд. євро):

https://info.iub.gov.lv/lv/visual.

Понад 2% загального обсягу держзакупівель забезпечується іноземними постачальниками товарів та послуг.

Сфера держзакупівель у Латвійській Республіці регулюється Законом ЛР «Про державні закупівлі» № 2016/254.1 від 15.12.2016 (набрав чинності 01.03.2017):

https://likumi.lv/ta/en/en/id/287760 (англ. мовою).

Закупівлі держорганів на суму понад 10 тис. євро (або 20 тис. євро у сфері будівництва) здійснюються шляхом проведення тендерів.

Серед винятків, які не охоплено процедурами держзакупівель, наприклад, надання правових послуг з емісії цінних паперів або організації обігу інших фінансових інструментів.

Установа-замовник зобов’язана створити комісію у складі щонайменше трьох осіб, у разі здійснення закупівлі товарів або послуг на суму понад 1 млн. євро – у складі щонайменше п’яти осіб.

Застава становить 0,5% від очікуваної ціни договору/контракту, однак не перевищує 15 тис. євро у разі участі у тендері в сфері будівництва.

Для забезпечення тендерів у Латвійській Республіці функціонує Єдина електронна система держзакупівель: 

https://www.eis.gov.lv/EKEIS/Supplier (англ. мовою);

https://www.vraa.gov.lv/en/electronic-procurement-system (англ. мовою: загальна характеристика Єдиної електронної системи держзакупівель та реквізити контактної особи відповідального держоргану Латвії – Держагентства регіонального розвитку ЛР – у питаннях підтримання функціонування латвійської Єдиної електронної система держзакупівель).

Відповіді на запитання щодо проведення електронних тендерів:

https://www.eis.gov.lv/EKEIS/Publication/View/1063?subsystemCode=KON (англ. мовою).

Для використання електронної платформи необхідно зареєструватися в якості потенційного постачальника товарів / послуг – учасника тендера за ел. посиланням:

http://paligs.eis.gov.lv/suppliers/N_0_2.html (покрокова інструкція англ. мовою);

https://www.eis.gov.lv/EIS/Publications/PublicationView.aspx?PublicationId=1444 (англ. мовою);

https://www.latvija.lv/en/BUJEadrese (реєстрація державної ел. адреси в ЛР англ. мовою);

https://www.eis.gov.lv/EIS/Publications/AttachedFiles/Pievienosanas/EIS_participants_registration_forms_doc.zip (реєстраційні форми англ. мовою);

Бюро з нагляду за здійсненням держзакупівель Латвії забезпечується публічний доступ до інформації про початок процедури закупівлі, внесення змін, результати, а також про зміни в договорах шляхом оприлюднення оголошень про держзакупівлі в електронному вигляді, зокрема на зазначеному нижче веб-сайті (бенефіціари – підприємства, с/г господарства / кооперативи, індивідуальні підприємці, замовники, підприємства комунальних послуг, публічні партнери та їхні представники здійснюють підготовку таких оголошень в системі управління публікаціями про держзакупівлі; Бюро з нагляду за здійсненням держзакупівель ЛР публікує вказані оголошення на веб-сайті та за необхідності направляє документи для оприлюднення в Офіційному журналі ЄС):

https://www.latvija.lv/ru/PPK/Tiesibu-aizsardziba/Precu-un-pakalpojumu-drosiba-valsts/p31/ProcesaApraksts (рос. мовою).

У Латвії встановлена електронна процедура оскарження правомірності рішень, ухвалених організаторами держзакупівель. Мета запровадженої процедури – усунення порушень у сфері публічних закупівельних (організаційно-процесуальне супроводження вказаної процедури здійснюється Бюро з нагляду за здійсненням держзакупівель ЛР):

https://www.latvija.lv/ru/PPK/Tiesibu-aizsardziba/Precu-un-pakalpojumu-drosiba-valsts/p4283/ProcesaApraksts (рос. мовою);

https://www.iub.gov.lv/en/challenge-tender (англ. мовою).

Держзакупівлі до 41,999 євро на товари / послуги та до 169,999 євро на роботи не підлягають оскарженню шляхом звернення до Бюро з нагляду за здійсненням держзакупівель Латвії. Такі тендери оскаржуються шляхом звернення до Адміністративного окружного суду ЛР.

Близько 20% процедур з держзакупівель у Латвії пов’язані з освоєнням фінансових ресурсів з фондів ЄС. Понад 70% держзакупівель здійснюється у рамках відкритих процедур (послуги – понад 30%, роботи – близько 5%, постачання товарів – понад 60%).

Контактна особа відповідального держоргану Латвії – Держагентства регіонального розвитку ЛР – у питаннях функціонування Єдиної електронної система держзакупівель:

Еліта Клавіна (Elita Klavina)

Департамент підтримання функціонування

Єдиної електронної система держзакупівель

Держагентство регіонального розвитку Латвії

Тел.: +371 28361078; +371 67350653;

Ел. адреса: [email protected]; [email protected].

«Український торговий дім» (Латвія) – офіційний представник ТПП України в Латвії Олександр Петров

+371 29719220 (whatsapp/viber/telegram); +371 66119148 

e-mail:[email protected]; 

www.thukraina.com

Латвійська торгово-промислова палата

https://www.chamber.lv/en

Конфедерація роботодавців Латвії

https://lddk.lv/en/

Портал щодо надання в Латвії публічних послуг (бізнес, підприємницька діяльність, інше)

https://latvija.lv/PPK/Uznemejdarbiba

База даних латвійських компаній експортерів та ділових пропозицій

http://www.exim.lv/

Бізнес-портал (пошук бізнес-партнерів, В2В)  https://lv.kompass.com/en

Латвійська асоціація енергоефективності (LATEA)

http://www.latea.lv/en

Портал «Doing Business»

https://www.doingbusiness.org/en/data/exploreeconomies/latvia/

Федерація АПК Латвійської Республіки (LPUF):

Тел.: + 371 67808968, fax: + 371 67808969.

M.: + 371 29485677;

Ел. адреса: [email protected].

Сайт: http://www.lpuf.lv/en/members (список підприємств)

Асоціація виробників яловичини Латвійської Республіки

(Latvijas Gaļas liellopu audzētāju asociācija – LGLA):

М.: +371 29415054, +371 26487982.

Тел.: +371 29415054, факс: +371 67600557.

Ел. адреса: [email protected].

Сайт: www.lgla.lv.

Державний науковий інститут безпеки харчових продуктів, здоров’я тварин та охорони навколишнього середовища Латвійської Республіки («BIOR»)

Тел.: +371 67620526, +371 67620513, факс: +371 67620434.

Ел. адреса: [email protected]; [email protected].

Сайт: http://www.bior.gov.lv/en/top-menu/services

Кооперативне товариство сільськогосподарських послуг 

«BALTIC MEAT STANDARD» 

(сфера діяльності: корови, бики, телята, вівці).

Тел.: +371 25622463, +371 63341221;

Ел. адреса: [email protected]

 

https://zhivotnovodstvo.zl.lv/ - посилання на контакти підприємств, які пов’язані з тваринництвом

Міністерство економіки Латвійської Республіки

https://www.em.gov.lv/en

Міністерство сільського господарства Латвії

https://www.zm.gov.lv/en/

Продовольчо-ветеринарна служба Латвії

https://www.zm.gov.lv/en/partikas-un-veterinarais-dienests/statiskas-lapas/contacts?nid=2921#jump

Державна служба захисту рослин Латвії

https://www.vaad.gov.lv/en

Міністерство транспорту Латвії

https://www.sam.gov.lv/en

Ризький вільний порт

https://rop.lv/en

Латвійська залізниця

https://www.ldz.lv/en

Агентство інвестицій та розвитку Латвії (LIAA)

https://www.liaa.gov.lv/en/liaa-contacts (контактна інформація)

https://www.liaa.gov.lv/en/invest-latvia/business-guide/business-infrastructure-latvia (інфраструктура підприємництва)

https://www.liaa.gov.lv/en/invest-latvia/key-sectors (ключові сектори економіки)

Центральне статистичне управління Латвії

https://www.csb.gov.lv/en/sakums

Банк Латвії

https://www.bank.lv/en/

«Український торговий дім» (Латвія) – офіційний представник ТПП України в Латвії Олександр Петров

+371 29719220 (whatsapp/viber/telegram)

+371 66119148 e-mail: [email protected] 

www.thukraina.com

ТОВ "Sertifikācijas un testēšanas centrs" («Центр сертифікації і тестування»)  - оцінка машинного обладнання, сільськогосподарської техніки і підприємств органічного сільського господарства та переробки, лабораторні випробування машинного обладнання і параметрів робочого середовища.

www.stc.lv

MAXIMA (одна з найбільших торгових мереж Латвії)

https://www.maxima.lv/en

RIMI (одна з найбільших торгових мереж Латвії)

https://www.rimi.lv/par-rimi/kontakti

Інформація щодо податків в Латвії https://www.vid.gov.lv/en/taxes

База консолідованих юридичних та фактичних даних про латвійські підприємства https://www.firmas.lv/en

Інформаційна база даних зареєстрованих в Латвії підприємств та організацій https://www.lursoft.lv/

«Український торговий дім» https://thukraina.com/

1.	Цивільний кодекс Латвійської Республіки (із змінами):
	прийняття: 28.01.1937;
	набрання чинності: 01.09.1992;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/225418-the-civil-law.

2.	Цивільний процесуальний кодекс Латвійської Республіки (із змінами):
	прийняття: 14.10.1998;
	набрання чинності: 01.03.1999;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/50500-civil-procedure-law.

3.	Комерційний (господарський) кодекс Латвійської Республіки (із змінами):
	прийняття: 13.04.2000;
	набрання чинності: 01.01.2002;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/5490-the-commercial-law.

4.	Закон Латвійської Республіки «Про реєстр підприємств» (із змінами):
	прийняття: 20.11.1990;
	набрання чинності: 01.12.1990;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/72847-on-the-enterprise-register-of-the-republic-of-latvia.

5.	Закон Латвійської Республіки «Про заборону недобросовісних комерційних практик» (із змінами):
	прийняття: 22.11.2007;
	набрання чинності: 01.01.2008;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/id/167759-unfair-commercial-practices-prohibition-law.

6.	Закон Латвійської Республіки «Про аудиторські послуги» (із змінами):
	прийняття: 03.05.2001;
	набрання чинності: 01.01.2002;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/id/20946-on-audit-services.

7.	Закон Латвійської Республіки «Про охорону комерційної таємниці»:
	прийняття: 28.02.2019.;
	набрання чинності: 01.04.2019;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/305532-trade-secret-protection-law.

8.	Закон Латвійської Республіки «Про кооперативні товариства»:
	прийняття: 12.04.2018;
	набрання чинності: 01.01.2019;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/298656-cooperative-societies-law.

9.	Закон Латвійської Республіки «Про банкрутство» (із змінами):
	прийняття: 26.07.2010;
	набрання чинності: 01.11.2010;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/214590-insolvency-law.

10.	Закон Латвійської Республіки «Про ринок фінансових інструментів» (із змінами):
	прийняття: 20.11.2003;
	набрання чинності: 01.01.2004;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/81995-financial-instrument-market-law.

11.	Закон Латвійської Республіки «Про свободу надання послуг» (із змінами):
	прийняття: 31.03.2010;
	набрання чинності: 04.05.2010;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/208269-freedom-to-provide-services-law.

12.	Закон Латвійської Республіки «Про групу підприємств (корпорації)» (із змінами):
	прийняття: 23.03.2000.
	набрання чинності: 27.04.2000.
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/id/4423-group-of-companies-law.

13.	Закон Латвійської Республіки «Про допомогу у діяльності нових підприємств» (із змінами):
	прийняття: 23.11.2016;
	набрання чинності: 01.01.2017;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/287272-law-on-aid-for-the-activities-of-start-up-companies.

14.	Закон Латвійської Республіки «Про контроль за наданням допомоги суб’єктам комерційної діяльності» (із змінами):
	прийняття: 19.06.2014;
	набрання чинності: 01.07.2014;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/267199-law-on-control-of-aid-for-commercial-activity.

15.	Закон Латвійської Республіки «Про управління частками капіталу публічної особи та підприємств із залученим капіталом» (із змінами):
	прийняття: 16.10.2014;
	набрання чинності: 01.01.2015;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/269907-law-on-governance-of-capital-shares-of-a-public-person-and-capital-companies.

16.	Закон Латвійської Республіки «Про комерційну заставу» (із змінами):
	прийняття: 21.10.1998;
	набрання чинності: 01.03.1999;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/50685-commercial-pledge-law.

17.	Закон Латвійської Республіки «Про компанії з управління інвестиціями» (із змінами):
	прийняття: 18.12.1997;
	набрання чинності: 01.07.1998;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/52953-on-investment-management-companies.

18.	Закон Латвійської Республіки «Про публічні закупівлі» (із змінами):
	прийняття: 15.12.2016;
	набрання чинності: 01.03.2017;
	текст та додаткова інформація: https://likumi.lv/ta/en/en/id/287760-public-procurement-law.

Європейська мережа підтримки підприємництва (Enterprise Europe Network - EEN) представляє собою найбільший в Європейському союзі інформаційний ресурс для підтримки будь-якого підприємця, який бажає розвивати свою діяльність на міжнародному рівні. На додаток до безкоштовних консультацій із різноманітних питань, що стосуються підприємницької діяльності в ЄС, будь-який бажаючий може скористатися базою даних і каталогом для пошуку партнерів за кордоном.

 

https://een.ec.europa.eu/

м.Рига	Balttour 2024 Міжнародна виставка туристичної сфери	2-4 лютого 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: http://www.balttour.lv/
м.Рига	School 2024 Міжнародна освітня виставка	23-25 лютого 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/skola/eng/
м.Рига	House I 2024 Міжнародна виставка будівельної галузі	21-24 березня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/maja1/eng/
м.Рига	Outdoor Riga 2024 Міжнародна виставка товарів активного відпочинку та дозвілля	5-7 квітня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/outdoor/eng/
м.Рига	AUTO 2024 Міжнародна виставка автомобільної індустрії	19-21 квітня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/auto/eng/
м.Рига	CHILDREN’S WORLD 2024 Міжнародна виставка товарів для батьків та дітей	27-28 квітня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/bernupasaule/eng/
м.Рига	Riga Food 2024 Міжнародна виставка у сфері агропромислового комплексу	5-7 вересня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/rigafood/
м.Рига	Medbaltica 2024 Міжнародна виставка у сфері медицини	19-20 вересня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/medbaltica/
м.Рига	Riga Comm 2024 Міжнародна виставка ІТ індустрії	3-4 жовтня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://rigacomm.com/lv/
м.Рига	Furniture & Design Isle 2024 Щорічна міжнародна виставка меблів, інтер'єру, освітлення та дизайну	11-13 жовтня 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/mebelesundizains/eng/
м.Рига	Baltic Beauty 2024 Щорічна міжнародна виставка індустрії краси	1-3 листопада 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.bt1.lv/balticbeauty/rus/
м.Рига	Tech Industry 2024 Міжнародна виставка машинобудування, металообробки, автоматизації, електроніки, електротехніки та інструментів	28-30 листопада 2024 р.	Офлайн	Міжнародна виставкова компанія «BT 1» International Exhibition Company BT 1 Ķīpsalas iela 8, Rīga LV-1048, Latvija Докладна інформація: https://www.techindustry.lv/en

Не дивлячись на помірну бюрократизацію та лояльні умови ведення бізнесу для нерезидентів, варто враховувати підвищені заходи банківського контролю в зв'язку з реформуванням фінансового сектору країни.

У співпраці з іноземними партнерами латвійські компанії вирізняються надійністю, чітким виконанням договірних зобов’язань та якістю продукції та послуг.

При веденні бізнесу спілкування може відбуватися кількома мовами – зазвичай, крім латиської, це англійська та російська.

Враховуючи розмір країні та кількість населення, органи державної влади країни більше орієнтовані на співпрацю і готові обговорити всі ключові або проблемні питання при зверненні до них іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Дипломатична підтримка вітчизняних експортерів є одним з важливих напрямів роботи МЗС, яка спрямована на розширення географії ринків збуту та забезпечення галузевої диверсифікації вітчизняного експорту.

У контексті забезпечення реалізації національних пріоритетів, сприяння виходу українських експортерів на зовнішні ринки, захисту їхніх економічних інтересів за кордоном і залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України з квітня 2013 року при МЗС діє Рада експортерів та інвесторів (РЕІ).

У рамках РЕІ на постійній основі здійснюється моніторинг та оперативне інформування національних виробників стосовно потенційних можливостей розширення української присутності на світових ринках, зацікавленості іноземних компаній у налагодженні контактів з вітчизняними партнерами.

У практичному плані роботи РЕІ запроваджено механізм опрацювання звернень вітчизняних компаній щодо просування їх продукції та пошук партнерів на іноземних ринках із використанням наявних можливостей економічних відділів у складі закордонних диппредставництв.

При цьому одним із ключових завдань роботи РЕІ є сприяння участі українських підприємств і компаній у тендерах та конкурсах, реалізації інфраструктурних та інвестиційних проектів за кордоном, участі у виставкових заходах та форумах, що сприяє розвитку міжнародної виробничої кооперації вітчизняних підприємств, збільшенню обсягів українського експорту та просуванню комерційних інтересів наших компаній на світових ринках в цілому.

В цьому плані, закордонні дипломатичні установи України в рамках роботи РЕІ, зокрема, забезпечують необхідний інформаційний супровід участі вітчизняних компаній в міжнародних проектах, а також на постійній основі проводять відповідну

Крім надання безпосереднього сприяння українським виробникам щодо просування їх продукції на зовнішні ринки, МЗС разом із закордонними дипломатичними установами, на постійній основі проводить відповідну інформаційно-роз’яснювальну роботу за кордоном задля популяризації інвестиційного потенціалу України.

Як звернутися до Ради

Звернення вітчизняної компанії щодо отримання дипломатичного сприяння надсилаються на адресу Ради експортерів та інвесторів при МЗС України:

• Міністерство закордонних справ України Департамент економічної дипломатії Рада експортерів та інвесторів при МЗС України 01018, м. Київ, Михайлівська площа, 1
• Ел. пошта: [email protected]
• Факс: (044) 238-15-51

Разом із зверненням має бути надіслана заповнена типова форма (комерційної/інвестиційної пропозиції), бізнес-план проекту (у разі пошуку іноземних інвесторів), додаткові рекламно-презентаційні матеріали стосовно українського підприємства та його продукції.

Звернення до МЗС (готуються українською мовою) повинні:

• бути підготовленими на офіційному бланку та підписані керівником підприємства і скріплені печаткою;
• чітко окреслювати необхідну допомогу з боку МЗС;
• не суперечити чинному українському законодавству;
• містити перелік іноземних країн, де є необхідним залучення українських дипустанов;
• містити додаткову інформацію, що може бути корисною для забезпечення ефективного опрацювання порушених у зверненні питань;
• містити дані щодо контактних осіб компанії.

За виключенням звернення до МЗС, всі інші документи повинні готуватись англійською мовою (або мовою країни, до якої надсилається пропозиція).

Обов’язкові для заповнення пункти в формах позначені символом «*». Детальніша інформація щодо Гармонізованої системи опису та кодування товарів (HCDCS) доступна на веб-сайті Всесвітньої митної організації, або інтернет-порталі FOREIGN TRADE ON-LINE™.

Разом з інвестиційною формою повинен бути надісланий бізнес-план відповідного проекту.

Запити не будуть опрацьовуватись МЗС у разі:

• невідповідності зазначених вище загальних вимог до запиту;
• незаповнених типових форм та обов’язкових пунктів в формах;
• заповнених формах українською або російською мовою (за виключенням, якщо пропозиція надсилатиметься до країн СНД);
• відсутності бізнес-плану (у разі, якщо мова йде про залучення іноземних інвестицій під певний проект), або його виконання українською або російською мовою;
• повторні запити, які вже опрацьовувались МЗС, та щодо яких була надана вичерпна відповідь заявнику.

МЗС України (РЕІ) та закордонні дипломатичні установи України:

• не здійснюють переклад тих чи інших інформаційних матеріалів, наданих українськими компаніями;
• не забезпечують редакційну перевірку правильності перекладу таких матеріалів іноземними мовами;
• не несуть відповідальності за можливі неточності у наданих матеріалах;
• опрацьовують запити ділових кіл та надають дипломатичного сприяння виключно інформаційного, консультаційного та організаційного характеру, яке не суперечить чинному українському законодавству, зокрема, у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС.

В рамках такої взаємодії економічні підрозділи ЗДУ можуть надавати діловим колам виключно інформаційне, консультаційне та організаційне сприяння, яке не суперечить чинному законодавству України, зокрема у сфері державної та дипломатичної служби, антикорупційному законодавству, положенню про МЗС України.

Співробітники ЗДУ не можуть брати безпосередню участь у переговорах представників українського бізнесу з їх іноземними партнерами, виступати посередниками під час здійснення ними комунікацій чи ділових операцій, надавати гарантії, рекомендації стосовно ти чи інших суб'єктів господарювання, надавати будь-яку іншу допомогу представникам ділових кіл, що не передбачена законодавством та виходить за межі їх повноважень і посадових інструкцій. Підтримка ЗДУ окремих проектів (контрактів) українських суб'єктів господарювання на політико-дипломатичному рівні може здійснюватися лише за відповідними письмовими дорученнями МЗС України.

Співпраця українських експортерів з Посольством відбувається виключно через міжнародну цифрову платформу МЗС України NAZOVNI, яка призначена для надання дипломатичного сприяння українським виробникам на зовнішніх ринках.

Для того, щоб створити заявку потрібно: - зареєструватися за посиланням https://nazovni.online/ 

- увійти до особистого кабінету та подати заявку до Посольства України в Латвії. Детальніша інформація про NAZOVNI: https://rei.mfa.gov.ua/mizhnarodna-platforma-ekonomichnoyi-diplomatiyi-nazovni