Портал в режимі тестування та наповнення
Перебийніс: Якщо не зупинити зараз, Росія піде далі
Опубліковано 24 серпня 2015 року о 14:53

Сьогодні 24 серпня Україна святкує свою 24 річницю Незалежності – звільнення від Радянського Союзу. Нажаль свято проходить під час війни з спадкоємицею Радянського Союзу- Росією. Війна, яка до цього часу так офіційно і не є названа війною, бо є зовсім несхожою на ті війни, які були до цього часу. Тільки люди вмирають так, як і раніше – проливаючи кров на полі бою. Неаткаріга провела бесіду з Послом України в Латвії Євгеном Перебийносом. Там, на Донбасі, українці воюють не тільки за свою країну, але й за всю Європу.

 

– Що зараз відбувається в Україні? Перемир’я весь час порушується.

– Нажаль перемир’я й насправді весь час порушується. Російські сили, які знаходяться на території Донбасу, а також контрольвані ними терористи не виконали жодної умови Мінських домовленостей.  До цього часу вогонь не припинявся ні один день. Останні дні інтенсивність обстрілів навіть дуже активізувалась. Це є сигналом  того, що російські сили та терористичні групи готуються до серйозного нападу на українські позиції. Ми цього не виключаємо. Вони також не відвели на визначену відстань важку артилерію, як це передбачено Мінськими домовленностями. Гради обстрілюють наші позиції. Кожного дня гинуть наші військові – один, два...п’ять. Також гинуть і мирні жителі, бо вони обстрілюють також і міста, і населені пункти. У тому числі й ті, які знаходяться на підконтрольній їм території, щоб потім звинуватити українську сторону. Чи ж це можна назвати перемир’ям.  

–  Такі події відбуваються у Донбасі? Яка їх географія?

–       Думаю, що більше ні в кого немає сумніву, що в Донбасі знходиться регулярна російська армія. Тому є багато доказів. Українська сторона демонструвала інтерв’ю з російськими військовими, які попали в полон. Є дані розвідки, є  сателітні дані, які представили як НАТО так і США. Російська армія і підконтрольні їм терористичні сили контролюють приблизно половину Донецької та Луганської областей, також і обласні центри – Донецьк та Луганськ.   

 

–       Чому Україна не робить радикальних кроків для звільнення окупованих областей?

–  Перш за все я ще раз хочу наголосити на тому, що ми воюємо не з якимись там бандами, ми боремося із регулярною армією Російської Федерації, яка думаю, що ви погодитесь зі мною, є набагато забезпеченіша, а також і набагато численніша за українську армію. Та це не означає, що наша армія слабка. Протягом останнього року наша армія дуже зміцніла і зараз це зовсім інша армія ніж та, яка була півтора роки назад.  Вона може дати агресору гідну відсіч. Та ми не хочемо нових жертв, які неминуче були б при проведенні силових операцій.  Ми хочемо мирного вирішення конфлікту і тут нас підтримують і наші західні партнери – Франція, Німеччина, США та  ЄС.   Мінські домовленості відкривають дорогу для урегулювання конфлікту мирним шляхом, та проблема в тому, що Україна виконує Мінські домовленості, а друга сторона до цього дня не виконала жодного пункту.

–       За даним ООН, з початку конфлікту загинуло майже 7000 чоловік, а у вашій країні не введено військове становище. Чому цю війну ви називаєте антитерористичною операцією.

–        Розумієте, Росія не оголосила війну Україні. І Росія не визнає, що на території України знаходяться її збройні сили. Це мабуть вперше в історії, коли держава воює проти іншої незалежної держави, але соромливо знімає погони зі своїх солдатів.  А також забороняє говорити про значні жертви у своїй армії. Фактично тисне на батьків та близьких цих військових, змушуючи їх мовчати. Водночас сотні, тисячі російських військових загинули на території України. Саме тому розмова сьогодні йде про антитерористичну операцію.  Це не є відкрита та об’явлена війна проти України, це є гібридна війна.  Всі знають, що воюють російські сили, а сама держава не хоче це визнавати.  Але, як повідомив наш Президент, у тому разі, якщо з боку російських терористичних сил буде новий серйозний напад, Україна введе військовий стан. І вони отримають гідну відсіч української армії.  

 

–       Ви згадували щодо можливості нового нападу терористичних сил. Які є прогнози, коли це може розпочатися?

– Ніхто не може чітко сказати, які плани має Російська Федерація. Скоріш за все це знає тільки одна людина в Росії, я також не впевнений в тому, що й  він може сказати, що буде завтра.  За сигналами, за даними розвідки та отриманої від наших партнерів інформації, можемо зробити висновки, що на кордоні з Україною сконцентровано величезні сили російської армії. І, як говорять у театрі, якщо  на  стіні висить рушниця, то вона рано чи пізно вистрілить. Тому, не зважаючи на те, що ми налаштовані на мирне урегулювання конфлікту, готуємося також і до більш драматичного сценарію і наша армія знаходиться  у повній  бойовій готовності, щоб відбити нові провокації.

– Чи я вірно зрозумів ще один аспект, чому війну не називають війною? Бо кредитори перестануть фінансувати Україну, якщо буде введене військове становище.

–       Ні я не думаю, що тут є прямий зв’язок, але в принципі питання поставлене вірно в тому сенсі, що Україна знаходиться в унікально складній ситуації.  Думаю, що навряд чи якась країна коли-небуть переживала подібну ситуацію, коли вона водночас повинна воювати, багаторазово збільшити фінансування на оборону і паралельно проводити економічні реформи. Стан економіки України після Майдану, що залишилась у спадок від попереднього уряду, був дуже складним.  Тому переговори з кредиторами для нас дуже важливі. Якщо переговори будуть успішними, це дасть нам час в фінансовому плані.   

– Україна має борг також і перед Росією.

– Якщо розмова йде щодо оплати кредиту, який взяв попередній президент Янукович, то нажаль кошти були украдені.  Кошти не були вкладені в розвиток України. У будь-якому разі Україна повинна ці гроші Росії віддати. Хочу нагадати, як це все було. Фактично це не був кредит. Це був хабар російського уряду  колишньому президенту Януковичу за те, щоб він не підписав Угоду про Асоціацію з ЄС. Ви пам’ятаєте ці події перед самітом у Вільнюсі. Ці події викликали бурю незадоволення в українського народу і стали поштовхом до Майдану. Проценти, які нам потрібно платити за цей хабарокредит ми Росії платимо, до цього часу не пропустили жодного платежу. Але переговори щодо нашого зовнішнього боргу та його реструктуризацію ми проводимо з західними кредиторами. Росії серед них немає.

–  І все таки, як Україна дійшла до такої бідності? У вас так багато корисних копалин, працьовитий народ. Коли це розпочалося?

– Назву Вам деякі цифри: 25% від нашої промисловості ми втратили внаслідок окупації Донбасу. 25%! Донбас – це вугілля, це важка промисловість та металургія. Дуже великі підприємства, які забезпечували Україні значні доходи від експорту продукції. І ось в один момент це знаходиться у руках Росії.  Саме тому економічна ситуація дуже складна.  Але я думаю, що надії Росії довести Україну до економічного краху не справдяться. Структурні реформи, що на сьогодні проводяться в Україні, з кожним днем підвищують місце України у рейтингу Doing Bussines. Держава спрощує бюрократичні механізми. З 1 січня повністю набирає силу Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі, що ще більше відкриє Україну для західних інвесторів.

– Кошти звичайно ж ніхто даром не дає, але чи є якась інша допомога Україні, яка для України є необхідна?

– Якщо говорити глобально, що нам потрібно, то звичайно ж без фінансової допомоги нам потрібне забезпечення для армії.  І такі переговори з окремими державами теж проводяться.  Розмова йде щодо нелетальної зброї для оборони. Щоб ми могли закрити лінію, що відділяє нас від банд терористів. Щоб вони не могли йти далі. Наприклад розмова ведеться що до ракет Jevelin. Дискусії  давати їх Україні чи ні на сьогодні тривають в США.

Не менш важлива для нас є і солідарність наших друзів. Гуманітарна допомога, допомога з реабілітації наших дітей. За три місяці, що я знаходжусь в Латвії, я зустрічався з декількома групами дітей, що приїжджали до Латвії на реабілітацію з України. Діти, батьки яких загинули, захищаючи нашу країну. Боляче дивитися в очі цих дітей, але після того, як вони побували в Латвії, відчули тепло сердець людей, які їх приймали, їм стає трошки легше. В очах з’являється надія.  Ми також дуже вдячні Латвії за лікування наших військових. Приблизно 25 наших військових за останній рік пройшли тут реабілітацію. Багато організацій та й окремих людей, які нам співчувають та організовують допомогу.  

– Наш уряд з упередженням дивиться на батальйони українських добровольців і достатньо критично оцінює ту допомогу, яку їм надають латвійські організації та окремі громадяни. Як до них ставляться в Україні?

– Рух добровольців, який виник вже за часів Майдану є унікальний. Частіше за все це є успішні люди, бізнесмени,  які все кинули і на свої кошти почали створювати  добровольчі батальйони, організовувати забезпечення українській армії.  Допомогу українській армії, лікарям у лікарнях. На першому етапі саме рух добровольців надав можливість нашій армії витримати і зберегти територіальну єдність нашої країни. Тому у нас добровольці користуються величезною повагою та підтримкою держави.  

– Дивно.  Позиція нашого МЗС – з українськими добровольцями краще ніяких контактів.

– Є різні види організації гуманітарної допомоги, також і латвійські суспільні організації використовують різні шляхи – як через державні структури, так і безпосередньо з добровольцями і на мою думку обидва ці шляхи мають право на існування

–       У Латвії зараз дуже актуальна дискусія щодо мігрантів з Африки  і достатньо часто чутно, що ми краще прийняли б у себе біженців з України. Чи така необхідність є можлива?

 

–       Ті розмови, що українці зараз масово вирушать до Європи та будуть створювати проблеми не мають під собою ніяких підстав. Вже цілий рік пройшов з того часу,  як конфлікт у Донбасі набув гарячої фази, багато людей звідти виїхало, але більша частина з них поїхали до інших регіонів України, а не за кордон.  Звичайно ж, що для України це великий виклик, бо розмова ведеться  приблизно про мільйон людей, яких потрібно розселити, яким потрібно дати роботу. Але ми впевнені в тому, що коли ситуація нормалізується і окуповані райони перейдуть знову до України, то вони повернуться додому.  Коли говоримо про тих, хто їде за кордон, то їх зовсім мало, це зовсім невелика кількість людей. Між Україною та ЄС вже давно працює полегшений візовий режим і ті хто хотів виїхати, вже давно це зробили. Тому потрібно припинити говорити що до міграції з України. Україна не є міграційна загроза для ЄС. 

– Мабуть що великий наплив біженців може розпочатися з початком повномасштабної війни.

– Ми не можемо сказати, що буде, коли розпочнеться повномасштабна війна, але я все таки маю надію, що так далеко РФ не зайде і Україні разом зі своїми західними партнерами вдасться заставити її повернутися до міжнародних правових норм.  Що потрібно зробити Росії? Це дуже просто. Вивести свої сили з Донбасу, перестати підтримувати бандитські формування і повернутися до статус quo  відносно Криму. Тільки тоді може бути розмова щодо нормалізацію відносин з Росією та відміни санкцій.  Ситуація на Донбасі залишається складною тому,  що Росія її свідомо дестабілізує.  Бо явно, що Росії не потрібна і не вигідна демократична, вільна та європейська Україна. Україну, яка вибрала європейський шлях і прямує до ЄС, вони вважають загрозою для себе.   

– Україна хоче вступити до ЄС?

– Так. Звичайно ж.

– НАТО?

– Питання щодо вступу до НАТО український народ вирішить на референдумі. Як народ вирішить, так і буде. І референдум відбудеться тоді, коли ми повністю перейдемо на стандарти НАТО в нашій армії. Перш за все потрібно провести необхідні реформи , а вже потім будемо вирішувати про вступ. Та відносно ЄС, то Угода про асоціацію - це є перший крок у напрямку вступу і я думаю, що ми працюватимемо на тим, щоб трансформувати нашу економіку, трансформувати нашу політичну систему так, щоб вони відповідали європейським нормам. Тоді й ЄС буде готова прийняти нас до своєї сім’ї.

– Наскільки розумію ЄС лякає питання щодо Криму. Що є з Кримом- Крим ваш, Крим їхній?

–       Крим наш! Звичайно ж.  Немає жодної держави у світі, яка б визнала анексію Криму Росією законною і що Крим входить до складу Росії. Якщо хтось вкрав машину, чи ж він стає її власником? Звичайно ж ні!  Він буде їздити так довго, доки його не зупинить поліція і не поверне машину.  Так само й з Кримом. Росія його вкрала, окупувала, але це не означає, що вона має якісь права на Крим. На підставі міжнародного права, Крим був і є українською територією. Нажаль тимчасово окупованою іншою державою.  

– Тимчасово може бути дуже довго.

– Це може тривати довго. Може бути зовсім недовго. Це буде залежати від того, як Україна буде проводити реформи. Я вважаю, що найкращим шляхом повернення Криму стане успішна та європейська Україна.  Тоді самі жителі Криму побачать різницю. Але ми застосуємо й інші, в тому числі й юридичні засоби. Зовсім скоро Росія буде вимушена відповідати за свій вчинений злочин в Криму, відповідати у міжнародному суді.  З української туристської перлини Крим на сьогодні перетворився у сіру зону, де все заборонено. Яку ніхто у світі не визнає. Куди заборонено інвестувати.  Закриті усі незалежні інформаційні медіа, репресуються люди іншої національності. Кримчани вже зараз добре розуміють, що все це скоро приведе їх до краху.

– Мабуть що не віддати Донбас легше, ніж повернути Крим.

– Це різні проблеми. У Криму Росія визнала, що вона вчинила злочин- загарбала Крим за допомогою своїх збройних сил.  Це повідомив сам російський президент. Вони ввели свої збройні сили і під дулами автоматів організували незаконний референдум. У Донбасі вони роблять те саме, але не визнають цього. Поки що. Але в цілому ситуація є схожою. Як одну, так і іншу територію окупувала РФ.  

– Президент Порошенко нещодавно повідомив, що Фінляндія та Балтійські держави можуть бути наступними. Це політична риторика, чи може держава має якісь конкретні дані розвідки?

– Про це свідчить логіка останніх подій. Ще декілька років назад хто міг прогнозувати, що Росія вибере позицію відкритого конфлікту та відкриту анексію іншої держави. Але це сталося. Обмежень тому, як далеко може піти Росія, судячи з її поведінки, немає.  Тому дуже важливо, щоб міжнародне суспільство і в першу чергу ЄС, зрозуміли, що українська армія сьогодні на Донбасі захищає не тільки Україну. Вона захищає Європу та європейські цінності. У разі, якщо ЄС та наші міжнародні партнери не консолідують сили, щоб разом зупинити Росію зараз, Росія може відчути вседозволеність й піти далі. Ось така логіка у нашого Президента.  

 

Neatkariga, Імантс Віксне

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux