У редакції газети «Latvijas Avīze» гостював Його Високоповажність Посол України в Латвії Анатолій Олійник. Це перший візит українського дипломата до нашої газети, про що він залишив пам'ятний запис у книзі гостей редакції. З Послом розмовляли Волдемарс Крустиньш та Егілс Ліцитис.

В.Крустиньш - У Вас довга кар'єра дипломата, а в минулому році вас призначили на посаду Посла у Ризі. Розкажіть, будь ласка, про свої враження, познайомте наших читачів із собою.
А.Олійник - Вперше в Ризі я був у 1968 році проїздом, коли мене везли на дійсну службу в армію до Калінінградської області. Я мав у своїй уяві, так би мовити, силует міста, який мені вважався за барвистими розповідями друзів. Проте саму Ригу я не побачив, бо тоді була ніч. Ми завжди думали про Балтійські республіки добре, особливо Рига була якоюсь привабливою, чарівною. Після мого приїзду з'ясувалося, що це враження не співпадає з реальністю - Рига ще краща. Старе місто дуже красиве, з чудовою архітектурою. А наскільки прекрасний панорамний вид з Даугави!
Про своє життя і роботу. Народився у Вінниці, на південному заході України, в 4-х годинах їзди від Києва. Закінчив профтехучилище по ремонту побутової техніки в Білій Церкві, пішов в армію. Тут мені в руки потрапила книга «Час. Закон. Простір. Про міжнародні колізії законів», і завдяки їй я познайомився зі своєю мрією - служити формуванню міжнародних відносин. У Києві був відповідний факультет, але там був великий конкурс, який мені вдалося подолати лише з п'ятої спроби. Закінчив вищий навчальний заклад у 31-річному віці, моя мрія здійснилася, і я був призначений до Міністерства закордонних справ Української РСР. Там на різних посадах працюю з 1981 року.
— Е.Ліцитис - Україна і Білорусь були єдиними радянськими республіками, представленими в ООН поряд з СРСР.
—  Вірно, Україна була в числі країн-засновників цієї організації, і саме тому в 1944 році було створено Міністерство закордонних справ і в Києві. Але, звичайно, у порівнянні з Москвою, ці дипломатичні служби у Києві та Мінську були мізерно малими. Я працював першим секретарем нашого представництва при ООН в Нью-Йорку, потім - Генеральним консулом в Чикаго, у 1997 р. був відряджений у міжнародну місію в Хорватії, за нею  в Боснію, які відновлювалися після трагічних конфліктів, які потрібно було повернути до мирного життя. Потім на короткий час повернувся до Києва, де отримав нове призначення - послом України в Іраку. Там також було неспокійно, один раз після вибуху в Посольстві вилетіли усі шибки у вікнах. Потім продовжив дипломатичну службу знову на Балканах - у Сербії, Косово, Чорногорії ...
— Пане Посол, однак, це були «гарячі точки», не вистачає тільки Афганістану! Чи не стане Вам нудно в Ризі?
— Ні, я дуже радий призначенню до Латвії. Є вже багато дуже яскравих вражень від країни з того часу, як 17 травня минулого року почав тут працювати. Відразу «потрапив» у вир політичних подій - розпуск вашого парламенту, вибори нового президента, дострокові парламентські вибори, драматичне формування більшості, і цей вихор продовжує крутитися - референдум та інші заходи. Хочу додати - ці політичні події відбувалися на цивілізованому рівні, і це наочно продемонструвало, що Латвія є зрілою у своїй державності. Це самодостатня країна, яка є повноправним членом ЄС, НАТО, ООН та інших універсальних і регіональних міжнародних організацій. Дуже важливо, що всі ці перетворення відбулися дуже демократично, і це свідчить, що Латвія впевнено йде своїм шляхом незалежної держави.
— В.Крустиньш - На відміну від Вашого досвіду на Балканах, в Іраку, в цій частині Європи міжнародні відносини ми розглядаємо буденно - економічні зв'язки, взаємний товарообіг. Яким Ви бачите нинішнє українсько-латвійське співробітництво?
— Тут корисно назвати дві цифри. Загальний річний український оборот товарів та послуг складає 171 млрд. доларів США, а в нашому двосторонньому співробітництві ця цифра становить 389,5 млн. доларів США. Латвія - невелика країна, але вона дуже важлива для України. Ми 20 років тому встановили дипломатичні відносини. За цей довгий час світ сильно змінився, але Латвія і України як були, так і залишаються надійними друзями і партнерами. Латвія всебічно підтримує наміри України інтегруватися в Європу. Це дуже багато для нас значить. Хоча світова економіка пережила злети і падіння, думаю, що на наступному етапі ми будемо рухатися стабільним шляхом розвитку. Серед щоденних продуктів звичайні латвійські споживачі в магазинах знайдуть багато відомих продовольчих товарів з моєї Батьківщини - кондитерські вироби, овочеві та фруктові консерви, соки, алкогольні напої та інші вироби харчової промисловості. У свою чергу, яскравим прикладом масштабного співробітництва є контракт з Ризькою судноверф'ю на поставку бурової платформи на замовлення «Чорноморнафтогаз». Вартість замовлення - близько 400 млн. дол. США. Наші заводи виробляють товарні вагони і рухомий склад для латвійських залізниць, і цей список можна продовжувати.
— Е.Ліцитис - За часів радянської влади Крим був популярним місцем відпочинку. Латиші зараз більше подорожують по Європі, шукають щось нове, але я знаю, що інтерес до чорноморських пляжів поступово повертається.
— Під лежачий камінь вода не тече, і для того, щоб розвивати торгові зв'язки або туризм, потрібно активно працювати, і перш за все - виконувати досягнуті домовленості. Як ви знаєте, останнім часом відбулися візити на високому рівні, укладені угоди, що свідчить про активний політичний діалог між нашими країнами. Після візиту Президента України В.Януковича до Риги у 2010 році, у цьому році тут побували також наш Міністр закордонних справ К.І.Грищенко та Прем'єр-міністр М.Я.Азаров. Під час обговорення питань розвитку туристичної галузі, а також презентації туристичних можливостей Криму, жителів Латвії запрошували відпочити в Криму. Приємно відзначити, що Крим - це не тільки пляжі, але й здравниця зі своїми оздоровчими центрами, санаторіями і медичними установами, де працюють хороші фахівці. Лікувальний ефект має також свіже повітря і тепле море.
Ще один привід, щоб влітку цього року поїхати в Україну - це Чемпіонат Європи з футболу 2012 року, який нам довірили проводити разом з Польщею. Це буде велике свято для любителів футболу. В Україні є багато історичних місць, які варто подивитися, враховуючи розташовані там пам'ятки культури й архітектури, паралельно зі спортивними змаганнями. Підписані угоди між окремими містами - Ригою та Києвом, Харковом і Даугавпілсом, Єлгавою та Івано-Франківськом, Юрмалою й Алуштою та іншими містами України і Латвії, які сприяють зміцненню різнобічних зв'язків. Під час офіційного візиту до Латвії Прем'єр-міністра України було підписано Програму економічного співробітництва на 2012-2013 рр., яка передбачає інтенсифікацію контактів у різних областях - від транспорту і транзиту до рибної та інших галузей. Ще згадаю конкретно про сільське господарство - Україна зацікавлена у поставках тваринницької продукції, створенні спільних підприємств з виробництва сільськогосподарської продукції як на вашій, так і на нашій території, наприклад, з вирощування та переробки льону тощо. Діапазон партнерства широкий, а конкретні напрями співпраці обговорюються і визначаються під час роботи міжурядової комісії - у Ризі у липні цього року відбудеться її 5-е засідання.
— Пане Посол, у Латвії проживає досить багато українців, багато з них є громадянами ЛР. Чи знаєте Ви, як вони почуваються в суспільному житті, яка активність місцевих українців, які інтереси?
— Дані нещодавнього перепису населення показали, що в Латвії проживає понад 45 000 моїх співвітчизників. Вони об'єднані у 17 товариств. Я мав честь супроводжувати Прем'єр-міністра України на зустрічах з латвійськими лідерами під час його візиту до Латвії, і керівники вашої держави підкреслювали, що українці є невід'ємною складовою латвійського суспільства. Було дуже приємно чути ці слова, які ще яскравіше характеризують ставлення латишів до українців. У цьому році в Ризі після капітального ремонту було відкрито чудову українську школу на 250 дітей. Приміщення відмінно виглядають після ремонту, є чудовий спортивний зал, світлі класи - все для дітей. Латвійська сторона багато робить для утримання цієї школи. У свою чергу, Уряд України допоміг облаштувати кабінет україністики, забезпечивши навчальними засобами, книгами, підручниками та посібниками. Україна і далі надаватиме підтримку цьому унікальному навчальному закладу.
Що стосується української діаспори, то вона активно задіяна в суспільному житті. Проводить творчі та культурні фестивалі, поширена аматорська діяльність, розвиваються культурні зв'язки і «народна дипломатія» між Латвією та Україною. Посольство завжди присутнє на виступах українських мистецьких колективів у Ризі та інших містах. Вони завжди раді теплому прийому і хорошим відгукам. У Києві намагаються зберегти братерські відносини зі співвітчизниками, наприклад, сюди з України надсилають музичні інструменти, народні костюми для поширення в українських товариствах.
— Скажіть, будь ласка, наскільки по-справжньому великою подією для України стане проведення Чемпіонату Європи з футболу?
— Це для нас велика честь і водночас велика відповідальність. Нам були потрібні не лише значні фінансові вкладення в інфраструктуру, а й забезпечення високого рівня сервісу - у транспорті, готельному бізнесі тощо. Організація чемпіонату була великим викликом для української економіки, будівельних технологій. У результаті, Донбас-Арена в Донецьку дуже сподобалася французьким журналістам. На їхню думку, організація роботи на донецькій «Донбас-Арені» стане зразковим прикладом для підготовки Франції до фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2016 року. Цей стадіон оцінюється як один з найсучасніших і кращих в Європі. Відкриття чемпіонату відбудеться 8 червня, чекаємо в гості друзів футболу.
Користуючись тим, що ви мене запросили в «Latvijas Avīze», хочу висловити глибоку вдячність тим ліквідаторам Чорнобильської АЕС з Латвії, які поїхали тоді в Україну, щоб допомогти. Днями виповнюються 26-ті роковини з дня аварії на ЧАЕС. З вашої землі до Чорнобилю вирушили 6000 добровольців. Частина з них зараз, на жаль, уже відійшли в інший світ, але те, що вони зробили, ризикуючи своїм життям і здоров'ям - ставши на шляху мирного атома, який вийшов з-під контролю - заслуговує найщирішої подяки від нас і від майбутніх поколінь. Честь і слава тим людям, я низько вклоняюся перед ними.
Сьогодні перед нами стоїть завдання - зробити так, щоб Чорнобиль перестав бути для світу фактором страху. І завдяки своїм власним зусиллям і допомозі усієї світової спільноти ми працюємо над його виконанням. Буде побудований новий об'єкт, який накриє старий бетонний саркофаг. У нас є відчутні успіхи в його створенні, і ми сподіваємося, що такими темпами ми зуміємо завершити роботи на об'єкті у заплановані терміни.

, А.Олійник, Посол України в Латвії