Посол України: „Латвію ми розглядаємо як майданчик для входження на європейський ринок»

«Життя змінюється, однак ми залишаємося надійними партнерами», - наголосив Посол України в Латвії А.Олійник. На полицях магазинів ми бачимо українські солодощі, консерви та алкогольні напої, у свою чергу, українські інвестиції в Латвії представлені у банківському секторі.

— Як Ви оцінюєте українсько-латвійські відносини?
— А.Олійник – 12 лютого 2012 року Україна і Латвії відзначили 20-річчя встановлення дипломатичних відносин. Світ стрімко змінюється, але ми незмінно залишаємося надійними друзями і партнерами. У нас сформована договірно-правова база, яка охоплює практично усі сфери співпраці. Ознакою успішного подолання наслідків фінансової кризи є те, що наш товарообіг у минулому році зріс на 19,2 %.
Але «почивати на лаврах» нам поки що зарано. Потенціал українсько-латвійських економічних відносин є дуже значним. Реалізація укладених домовленостей відкриває нові можливості для співпраці у промисловій, агропромисловій, науково-технічній та інвестиційній сферах. Важливе значення має те, що в Латвії відбудеться виставка досягнень народного господарства України. Латвія і Україна зацікавлені у розвитку транспортно-транзитного співробітництва – держави мають для цього усі передумови. Під час перебування з візитом у Латвії Прем’єр-міністра М.Азарова були підписані три угоди – програма розвитку економічної співпраці, програма співпраці у науково-технічній сфері та меморандум про взаєморозуміння інвестиційних агентств двох держав.
— Які найбільш поширені українські товари, які ми бачимо на полицях латвійських магазинів?
— Їх досить багато, бо українські товари широко представлені на латвійському ринку. Поряд з відомими горілчаними виробами «Немирів», «СоюзВіктан», «Мєрная», «Олімп», «Гетьман», «Медофф», «Мягков» з’явилися такі марки як «Український козачок», «Біленька», пиво «Рогань», «Львівське». Ласуни вже встигли оцінити українські цукерки «Рошен», «АВК», «Конті». Не можу не згадати про соки «Сандора» та «Садочок», соуси «Чумак», «Торчин», консерви «Саме той», «Верес», «Господарочка». У магазинах можна побачити також українську соняшникову олію. Підприємство «Галка» пропонує вироби з цикорію. Попитом користуються також українські шпалери. Як бачите, спектр товарів дуже широкий.
— Що цікавого виробляє Україна, про що у Латвії маловідомо?
— Три кити нашого експорту – металургія, хімія та сільське господарство. В Україні є речі, про які багато хто не знає. В Україні побудоване найбільше підприємство з виробництва сонячних батарей. У нас розвинуте авіабудування – ми побудували найбільший у світі літак «Мрія». Ми успішно розвиваємо космічні технології: від створення до запуску супутників. Українські фахівці беруть участь у спорудженні космодрому у Бразилії. Нові можливості для української промисловості відкрив Чемпіонат Європи з футболу, який ми разом з Польщею прийматимемо через 100 днів. Ми будуємо кораблі, випускаємо автобуси і тролейбуси, практично увесь спектр сільськогосподарської техніки. Користувачам європейських потягів і клієнтам інтернет-магазинів буде цікаво дізнатися, що їх комфорт забезпечують українські програмісти. Власники мобільних телефонів будуть здивовані, що багато відомих марок телефонів зібрані в Україні, а не в Азії. Це реальність: вигідніше це зробити в Україні, аніж за тисячі кілометрів на Сході. Свої послуги пропонують відомі українські підприємства «АвтоКраз», «Гідромаш», «Турбоатом», науково-технічне виробництво ім.Фрунзе», Стахановський завод та інші підприємства.
— В яких галузях працюють найвідоміші українські підприємства?
— На латвійському ринку успішно працюють представники фінансово-банківської сфери, тут є банківські структури з українським капіталом «Приватбанк» та «Investicijubanka». Спостерігається взаємна зацікавленість у розвитку співпраці у суднобудуванні. Буксир льодового класу «Санта», який працює у Ризькому порту, побудований за проектною документацією Миколаївського суднобудівного заводу. Також за участі українських фахівців було побудовано судно для перевезення риби "Viknatrans". Крюківський та Стаханівський вагонобудівні заводи постачають для Латвійської залізниці залізничні платформи, ремонтне та дорожнє обладнання.
— Який обсяг українських інвестицій у Латвії, і як підприємці оцінюють Латвію, як місце для інвестицій та бізнесу?
— За нашою статистикою, українські інвестиції в Латвії на 1 жовтня 2011 року складали 83 млн. дол. США, що є третім показником після Кіпру і Росії українських прямих інвестицій в інші країни. З початку 2010 року обсяг українських інвестицій збільшився у 2,6 рази. Інвестиції вкладено у понад 550 латвійських підприємств. Значна частина коштів вкладена у фінансову сферу та операції з нерухомістю. Те, що Латвія є третьою за величиною країною за рівнем українських інвестицій, багато про що говорить.
Говорячи про бізнес, слід відзначити, що українські інтереси в Латвії, у першу чергу, полягають у зміцненні економічних зв’язків, збільшенні обсягів торгівлі, входженні на європейський ринок. Ми зацікавлені в експорті продукції українських підприємств, починаючи від металургійної і до харчової продукції, у залученні латвійських інвестицій, реалізації інвестиційних проектів, пропонованих регіонами України.
У цьому контексті ми розглядаємо Латвію як «майданчик» для подальших поставок українських товарів, у першу чергу на ринки Скандинавії. Перспективним, на мою думку, є поширення інвестиційно-коопераційної співпраці: розміщення в Латвії, як країні-члені ЄС, виробництва українських товарів, що дозволило б знизити значну кількість бар’єрів при їх просуванні на європейський ринок.
— Яку вигоду отримають Україна і Латвія від розвитку проекту вантажних перевезень контейнерним потягом «Зубр»?
— З технічного боку Україна повністю готова до реалізації проекту («Зубр» дає можливість залізничним потягом з Таллінну до Чорного моря перевозити контейнерні вантажі – примітка автора). Для просування проекту ми зі свого боку зробили 20% знижку на послуги. Головна перевага цього потягу у тому, що вантаж буде доставлений у кінцевий пункт швидше, безпечніше та дешевше. Основне завдання – залучення вантажів. Зараз ми активно працюємо над розширенням географії проекту – сподіваємося залучити Туреччину, можливо Скандинавські країни. Під час візиту Прем’єр-міністра України М.Азарова до Риги сторони домовилися продовжувати роботу з іншими країнами Балтійського та Чорноморського регіонів з метою залучення вантажів. Реалізація проекту – це додаткові можливості для українських і латвійських портів, створення додаткових робочих місць, кажучи коротко – більші прибутки для наших держав.—

«Latvijas Avīze», А.Олійник, Посол України в Латвії