Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Інтерв'ю газеті Latvijas Avīze "Важливо зміцнювати українську мову"
Опубліковано 09 жовтня 2017 року о 11:09

5 вересня Верховна Рада  України ухвалила новий Закон про освіту, 25 вересня його підписав Президент Петро Порошенко. Закон викликав широкий резонанс, особливо в Росії, де вже його назвали  законом тоталітарної  українізації. У Латвії шкільна мовна політика також нещодавно в черговий раз викликала дискусію «за» і «проти»  латишизації шкіл, наразі в Міністерстві освіти розроблений та запропонований для обговорення новий навчальний план. "Latvijas Avize" звернувся до Тимчасового повіреного у справах України в Латвії Аліси Подоляк з проханням роз'яснити норми Закону України про освіту.


-Петро Порошенко назвав Закон про освіту «однією з головних реформ». Прошу, розкажіть про зміст закону, його головні напрямки

- Цим законом Україна відмовляється від застарілого непродуктивного підходу, коли держава диктує дуже обмежену варіативність методів, форм і засобів навчання. Новий закон надає свободу вибору і самовизначення учнів, а працівникам освіти свободу педагогічної творчості. Педагоги отримають вільний вибір форм, методів і засобів навчання, відповідних освітній програмі, а також більше можливостей на розробку і впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій.
Закон затверджує свободу навчальних закладів шляхом встановлення широкої автономії і підсилює вплив батьків і громадськості на навчальний процес.
У новому Законі закріплено імперативні гарантії навчання дітей і молоді з особливими освітніми потребами. Такі, особливі учні, нарівні з іншими учнями в інклюзивному освітньому середовищі матимуть можливість максимально реалізувати свої таланти.
Також, Закон України «Про освіту» передбачає підвищення рівня володіння англійською мовою, як мовою міжнародного спілкування та міжнародної вищої освіти і науки. Новий Закон відповідає Конституції України, всім міжнародним зобов'язанням України, жодним чином не спрямований на порушення прав національних меншин, не передбачає ліквідацію їх освітніх установ і звільнення педагогів. Закон вводить поступове збільшення вивчення державної мови. У той же час представникам національних меншин буде надана можливість вивчати в середній школі предмети, як українською мовою, так і мовами національних меншин.

- Як закон буде впроваджено в практичне життя – в школах, у областях, де компактно проживають люди різних національностей? В Латвії, зокрема, виправдовуються тим, що не підготовлені вчителі, щоб в школах по можливості більше викладали державною мовою, і в певних колах існує гостра реакція на латишизацію шкіл.

- в Україні за рахунок держави буде проведено додаткове навчання та підвищення кваліфікації тих вчителів, які вже викладають відповідні предмети мовою національних меншин з тією метою, щоб вони могли викладати цей предмет державною мовою. В процесі впровадження сучасної концепції двомовного викладання основних навчальних дисциплін - ці вчителі є надзвичайно цінним надбанням і важливим ресурсом як для держави, так і для національних меншин. Міносвіти планує закласти в майбутній бюджет додатковий фінансовий ресурс для заохочення таких вчителів до підвищення кваліфікації та розвитку системи двомовного навчання, а інше фінансування передбачається для створення термінологічних словників для учнів з української та рідної мови, щоб краще зрозуміти конкретні терміни.

Відповідно до Закону, вводиться перехідний етап реалізації положень Закону, який, зокрема передбачати поступове впровадження українознавчого циклу.
В початковій школі державна мова, поряд з рідною мовою, буде вивчатися більш інтенсивно, що дозволить учням бути підготовленими до навчання державною мовою в середній школі.
Навчання в середній школі буде здійснюватися не тільки українською мовою, але і включати значний комплекс предметів на мові національних меншин. Зокрема, це включає: мову та літературу національної меншини, а також один або кілька предметів на мові ЄС, зокрема польською, угорською, бо люди цих національностей також наші громадяни. Це стосується також навчання у вищих, професійних та інших навчальних закладах.

-Закон про освіту одразу не сподобався МЗС Росії, після чого наслідувала оцінка про пригноблення інтересів російськомовних, спрямована на тотальну українізацію. Як ви це прокоментуєте?

- З точки зору поваги прав національних меншин, Російська Федерація є особливим випадком. Вона є спадкоємницею процесу, що сформувався в період радянського тоталітарного режиму, коли впроваджувалася політика і практика примусової русифікації населення. При вступі до Ради Європи в 1996 році Російська Федерація взяла на себе зобов'язання стати учасником Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин. Він був підписаний Росією, але ще не ратифікований. Величезна українська діаспора в Росії, яка нараховує майже 2 мільйона українців, не має жодної української школи,  позбавлена права отримувати освіту українською мовою на території Росії. Єдина бібліотека української літератури, яка діяла в Москві з 1920-х років, під тиском російської влади була фактично закрита, а директор бібліотеки засуджена за сфабрикованими звинуваченнями. Будь-який прояв ознак української ідентичності в сучасній Росії є значним ризиком для особистої безпеки і свободи українських громадян. У той же час, найжахливіша ситуація спостерігається в частинах України, незаконно окупованих Росією - Автономній Республіці Крим та окремих районах Донбасу. В окупованому Криму основними цільовими аудиторіями російської репресивної політики є корінний кримськотатарський народ і українська громада.
Ми вважаємо, що країна, яка виявляє глибоку зневагу до своїх зобов'язань, які стосуються національних меншин, демонструє повне лицемірство, порушуючи подібні питання щодо інших країн.
Хотіла б окремо підкреслити, що російській мові в Україні ніщо не загрожує, в чому можна переконатися якщо відвідати Україну. У той же час, на даному етапі розвитку нашої країни, важливо розвивати українську мову і виконувати розпорядження всіх наших міжнародних зобов'язань, в яких йдеться про те, що будь-які кроки в підтримку мов національних меншин не повинні нести збитки державній мові.

-Цим пояснюється досить жорстка реакція деяких країн ЄС (Польщі, Румунії, Угорщини) на ухвалення Закону про освіту в Україні?

- Розширення процесу викладання українською мовою жодним чином не впливатиме на зменшення рівня володіння і використання мов національних меншин. Навпаки, цей процес спрямований на забезпечення рівних можливостей для всіх громадян України в частині отримання вищої освіти, доступу до державної служби, професійного розвитку. Це є обов'язком Української держави  забезпечити рівні права та можливостей для всіх громадян України. Таким чином, новий закон не тільки не звужує права нацменшин, він відповідає Конституції України, адже гарантує вивчення національних мов, а навпаки - розширює можливості громадян України  за допомогою більш широкого володіння і застосування державної української мови. Коли представники національних меншин в школах фактично були позбавлені можливості вивчати українську мову, це як раз і створювало передумови для такої дискримінації і звуження прав, беручи до уваги, що випускники таких шкіл де-факто позбавлялися рівного з іншими учнями права на навчання у вищих навчальних закладах на всій території України і, в наслідку, представляти права таких меншин на державному і політичному рівні.
Після підписання Закону 25-го вересня, Президент України Петро Порошенко наголосив на важливості неухильного дотримання гуманітарних прав національних меншин, які проживають на території України і звернувся до Міністерства закордонних справ і Міністерства освіти і науки, щоб були проведені необхідні консультації з європейськими партнерами, в тому числі з Радою Європи.
З огляду на міжнародний резонанс, Українська сторона передала згаданий закон на експертизу до Ради Європи і готова до проведення окремих консультацій з представниками зацікавлених держав для спільного вироблення механізму імплементації нового Закону України «Про освіту», в тому числі в частині положень про державну мову.
Ми вважаємо, що національні меншини служать містком дружби і тісного співробітництва з країнами, які ці меншини представляють. І цей міст буде більш міцним, якщо  володіння національними меншинами державної української мови  буде кращим. У зв'язку з поточними змінами в освітній сфері в Україні, ми також уважно вивчаємо відповідний латвійський досвід. Нещодавно підписана Міністром закордонних справ України Павлом Клімкіним і Міністром освіти і науки Латвії Карлісом Шадурскісом Угода між урядами України та Латвії про співробітництво в сфері освіти, науки, молоді і спорту буде сприяти обміну такого досвіду. У Ризі вже 26 років функціонує Ризька українська середня школа і її учні отримують достатній рівень знань як українською мовою, так і латиської мовою, що сприяє успішній інтеграції її учнів в латвійське суспільство та їхній професійній реалізації на території Латвії.

Оригінал латиською мовою.

Latvijas Avīze, Egils Līcītis

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux