Латвія та Україна сьогодні тісно співпрацюють. Ми є партнерами як у двосторонніх відносинах, так і в рамках міжнародних організацій. Сьогодні у всьому у найскладніших питаннях ми можемо покластися на наших закордонних партнерів, розраховувати на їхню підтримку у найскладніших резолюціях, якщо ми говоримо про ООН, про Раду Європи, про ОБСЄ, беруть участь в спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ, лікують наших військовослужбовців, поранених в зоні АТО.  Тому, коли виникають якісь технічні проблемні моменти, вони дуже швидко і конструктивно їх вирішують.

За останні роки між Україною та  Латвійською Республікою укладено більше десятка двосторонніх угод, у тому числі і освіти. На вашу думку, які угоди нам важливо було б ще укласти та ратифікувати?

Важко сказати, яким угодам із раніше прийнятих надається перевага. Мені здається, що зараз змінюються акценти в міжнародних відносинах, і не так зараз актуальними є двосторонні угоди, як багатостороннє співробітництво. В нас є багато проектів, в яких ми дуже плідно співпрацюємо, як в рамках східного партнерства, так і в рамках співробітництва з НАТО. Є  проект Україна-НАТО, коли латвійські військові допомагають нам підвищувати і вдосконалювати наші технічні стандарти до стандартів НАТО. По цій лінії східного партнерства це і навчання, і гуманітарні аспекти, і політичні аспекти, і секторальна співпраця. Міністерство аграрної політики Латвії вже декілька років поспіль веде проекти у сфері рибного і молочного господарства. Ви пригадали останню угоду в рамках освіти. Вона нещодавно укладена і є зараз у нас практично на столі. Ми з нею працюємо, намагаємося розпочати співпрацю по обміну стипендіями для українських студентів…

Розкажу маленьку таємницю: ми навіть працюємо над розширенням цієї угоди ще і в контексті підтримки нашої Ризької української середньої школи. Ми потребуємо більшої підтримки цієї школи як з боку України, так і з боку латвійської держави. Тим більше в світлі освітніх реформ як в Україні, так і в Латвії. Саме тому зараз ми і працюємо над додатковою угодою, щоб підтримати Ризьку українську середню школу, яка є прикладом білінгвальної школи.  Тут вдало поєднано і білінгвальне навчання, і вивчення рідної мови.

Як в Латвії вдається об’єднати поширення позитивного іміджу України і народну дипломатію?

Я б виділила два аспекти. Перший аспект - це серйозний, політичний, на державному рівні. Зараз нам важливо доводити інформацію про російську агресію в Україні. Про захист територіальної цілісності нашої країни в цьому аспекті, на жаль, ми не можемо сподіватись на підтримку всіх зареєстрованих організацій українського спрямування.

Сьогодні Конгрес українців Латвії та ще низка українських громад і організацій, як, наприклад, Українська греко-католицька церква, яка представлена в Латвії Ризькою єпархією, допомагають і в гуманітарному аспекті, і сприяють реабілітації дітей в Латвії. Є ще багато інших напрямків, якими живе українська діаспора Латвії. Але я вважаю, що важливий аспект народної дипломатії - доносити правду про те, що відбувається в Україні і розповідати, які є позитивні переміни і реформи.

Другий аспект - це культурна дипломатія. Багато організацій в Латвії  спрямовують свою увагу на поширення української культури і популяризацію українського мистецтва. Таких організацій є дуже багато, вони розташовані майже у всіх латвійських великих містах. Вони проводять концерти і запрошують гурти з України, організовують виставки. Ми підтримуємо цю діяльність і намагаємось всіх заохочувати пропагувати Україну в такій формі.

Що є особливо важливим в цій нелегкій роботі, коли результати не завжди помітні миттєво, а відбуваються довгі процеси, які дають про себе знати пізніше. Яка роль в цих процесах діаспори?                         

Звичайно, дуже важливим є роз’яснення ситуації, що відбувається всередині України. Для  цього ми проводимо заходи в Посольстві. Більшість з них присвячені певним подіям, роковинам. Ми хочемо, щоб українські організації більш активно долучались, відвідували ці заходи та акції, щоб потім ще активніше могли доносити правду до інших українців, членів своїх родин та організацій, а також поширювати цю інформацію серед своїх латвійських друзів. Важливим є розповсюдження правдивої інформації від людей, яким вірять інші, бо, на жаль, в Латвії досить потужні російськомовні ЗМІ.  Ми  знаємо, як ефективно вони зомбують людей. Саме в Україні впродовж десятка років такі ЗМІ ефективно добивались того, що є сьогодні, вони отруювали мізки людей на сході України, та продовжують досі на окупованих українських територіях. На жаль, і в Латвії це продовжується сьогодні, але Латвія, як демократична країна, поважаючи свободу слова, бореться з такими проявами демократичними засобами і створює програми. В Ризі створено Центр медіа-грамотності журналістики, діяльність якого спрямована на розвиток професійної журналістики та підвищення критичності сприйняття інформації населенням. Спільними зусиллями громади, з одного боку, і Посольства України, з  другого, намагаємось поширювати і сприяти представленню в Латвії українських каналів. На сьогодні - це тільки UA/TV, але ми хочемо, щоб якомога більше було правдивої інформації про Україну в кабельних та соціальних мережах.

На Ваш погляд, українці Латвії сьогодні роблять достатньо, щоб ми разом могли пишатись тим, що ми належимо до такої великої європейської нації ?

Те, що зараз Конгрес українців Латвії започатковує новий інформаційний медійний портал на кількох мовах, має велике значення. Якраз через народну дипломатію можна досягти вагомих результатів.  Ця їх ініціатива є дуже значною підтримкою наших старань у поширенні позитивної інформації про українців та Україну. Сподіваюсь, це буде ефективно, якщо зуміємо об’єднати наші спільні зусилля з Латвійською державою. Все це особливо є актуальним сьогодні для того, щоб попередити дезінформацію і пропаганду російських ЗМІ. І тільки спільними зусиллями ми - зі свого боку, а  Конгрес українців Латвії - мовою народної дипломатії, разом доб’ємось успіху.

Вже відчувається, що в порівняні з першими роками війни вже більше людей розуміють, де правда. І це нас окрилює, тому будемо підтримувати такі ініціативи громад і окремих українців, які вже багато років далеко від Батьківщини своїх батьків і дідів не втрачають іскру любові та гордості, що вони мають українське коріння, і готові всім, чим можуть допомогти Україні стати кращою країною світу. Сьогодні все більше людей вірять в те, що такі часи настануть. Народна дипломатія - велика сила.

 Хочу побажати українцям в Латвії злагоди, єдності, віри та любові до землі, де їхні коріння.  Іноді мене особисто болить, коли українці Латвії виносять і  беруть з України тільки фрагменти культури, поезії, традицій, літератури, одягу й інші деталі. Але мені здається, що культура не може бути поза політикою, бо то є творче відображення дійсності, та гордість і навіть біль,  що передається через образи. Там є все: і трагічні, і героїчні сторінки. Це і пам’ять про Голодомор, і про Небесну сотню, і пам'ять про геноцид українців в різні роки комуністичної ідеології. Про це важливо говорити і доносити до латвійців і особливо - російськомовних громадян Латвії. Власне, це і є народна дипломатія, цей голос буде спільний для всіх, бо іноді у деяких членів українських громад серед знайомих авторитет більший, ніж слово Посольства. Боляче бачити, як нащадки українців доносять неправдиву інформацію або трансформують її через свій погляд, на основі російської пропаганди. На жаль, це не сприяє нашому взаєморозумінню з латиським народом – ми маємо бути одним голосом одного народу, тоді нас поважатимуть у світі! Тому ще раз - всім нам злагоди, єдності, віри та любові до землі, де наше коріння.

Петро Олар (Рига)

Україна Плюс

Україна Плюс, Петро Олар