Останні повідомлення про зухвалий нічний напад на поселення ромів у Львівській області викликали жах і обурення. Це не перший випадок злочинів проти ромської громади на ґрунті ненависті, але цього разу його наслідком стала втрата життя людини – життя, яке становить найбільшу цінність і є основою всіх інших прав людини.

Приєднуємось до спільної заяви Міністерства культури України та Секретаріату Міжвідомчої робочої групи з питань виконання плану заходів щодо реалізації Стратегії захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та вважаємо, що останній напад на представників ромської спільноти має стати предметом негайного розгляду на  засіданні цієї робочої групи за участі у ньому представників правоохоронних органів.

Останні повідомлення національної поліції про затримання підозрюваних у причетності до нападу, його організаторів, а також безпосередній контроль над слідством з боку керівництва Нацполіції і МВС дають підстави сподіватись, що ці дії, які мають ознаки злочинів, не залишаться безкарними.

Встановлення істини та притягнення до відповідальності винних у скоєнні злочинів є тим, чого сьогодні так гостро потребує українське суспільство. Це також є важливою частиною міжнародно-правових зобов’язань України за багатьма міжнародними договорами нашої держави – починаючи з Міжнародного пакту про громадянські та політичні права та Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Підтвердження відданості цим зобов’язанням є справою честі для країни, яка вже майже п’ять років захищає своє право на демократичні цінності у боротьбі з військовою агресією Росії.

З жалем констатуємо, що останніми роками в Європі посилюються антимігрантські, антиромські настрої, що, зокрема, має наслідком дискримінацію, переслідування та злочини на ґрунті ненависті по відношенню і до ромських громад та окремих представників цього народу. Звіти авторитетних міжнародних організацій фіксують той факт, що у найбагатшому регіоні світу роми продовжують страждати від відсутності можливості забезпечити свої базові потреби та права. На жаль, Україна не є виключенням, а, отже, ми маємо активно працювати над виробленням реальної загальноєвропейської політики з подолання цих негативних трендів та маємо стати її частиною.

Україна сьогодні стикається з численними викликами, але подолання дискримінації щодо ромів, усунення першопричин такої дискримінації та як наслідок насильства за ознакою національної приналежності, є надзвичайно важливим та невідкладним завданням для Української Держави.