Портал в режимі тестування та наповнення
  • A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
Друга світова війна: спогади як пересторога
Опубліковано 08 травня 2020 року о 14:54

Спільна стаття міністрів закордонних справ України, Литви, Латвії та Естонії, присвячена 75-ій річниці закінчення воєнних дій в Європі. 

Дмитро КУЛЕБА, міністр закордонних справ України, 

Лінас ЛІНКЯВІЧЮС, міністр закордонних справ Литви, 

Едгарс РІНКЕВИЧС, міністр закордонних справ Латвії, 

Урмас РЕЙНСАЛУ, міністр закордонних справ Естонії 

Цього року, коли ми відзначаємо 75-ту річницю закінчення воєнних дій в Європі, ми насамперед вшановуємо тих, хто воював проти нацизму і зрештою переміг його. Ми також віддаємо шану десяткам мільйонів невинних жертв, які втратили життя під час війни, включно із шістьма мільйонами євреїв, що загинули під час Голокосту, вчиненого нацистами і їхніми колаборантами.

Друга світова війна, головним полем битви якої була Європа, стала наймасштабнішим, найжорстокішим і найкривавішим збройним конфліктом у пам'яті людства. "Ніколи знову" стало головним уроком, який ми винесли з неї. Саме це гасло передумовило поширення ідей гуманізму, прагнення до миру, співпраці та солідарності.

Ці ідеали спочатку знайшли втілення лише у західній частині Європи, вільній від радянського панування. Саме там цінності демократії перемогли та сформували Європейський Союз таким, яким ми знаємо його сьогодні.

Незважаючи на всеохоплюючі жахіття Другої світової війни, наші демократичні та гуманістичні ідеали перемогли тоталітаризм. На превеликий жаль, після закінчення кровопролиття, лише нацистський режим та ідеологію було засуджено в Нюрнбергзі. Особи, які чинили ці злочини, постали перед судом та були покарані. Натомість Радянський Союз під керівництвом своєї не менш тоталітарної комуністичної партії як переможець став постійним членом Ради Безпеки ООН.

Упродовж багатьох років бездушний радянський режим використовував перемогу у війні як виправдання своєї політики, зловживаючи цією перемогою. Він привласнив собі спільні подвиги мільйонів солдатів-союзників, які розгромили нацистів, включно із солдатами Червоної армії, яка сама була багатонаціональною. Радянські і російські зусилля, спрямовані на применшення страждань та ролі інших націй у зупиненні війни, є неприйнятними.

Наші країни зазнали жахливого спустошення під час війни, що двічі прокотилася їхньою територією: спочатку на Схід, а потім на Захід.

Ми не маємо права забувати, що в 1939 році Радянський Союз вступив у Другу світову війну як союзник нацистської Німеччини. У таємних протоколах до пакту Молотова —Ріббентропа Гітлер і Сталін вирішили поділити Європу між собою. Ці плани проклали шлях до війни. Ми рішуче засуджуємо будь-які спроби виправдати цей пакт, мотивуючи його укладення, на той час, неминучістю та стратегічною доцільністю.

Після завершення Другої світової війни радянський режим скористався повоєнною смутою і змінами статус-кво в Європі та розділив країни континенту проти їхньої волі на два табори: демократичних націй, з одного боку, та країн-полонянок, пригнічених тоталітарним радянським режимом, — з іншого.

Хоча гармати Другої світової змовкли в Європі в 1945 році, гніт тоталітаризму у Центрально-Східній Європі тривав. У 1940 році Радянський Союз окупував і незаконно анексував Латвію, Литву й Естонію. Для жителів балтійських країн довгі роки боротьби не принесли свободи та процвітання. Вони принесли політичні репресії та вимушені депортації. СРСР жорстоко придушував рухи спротиву. Українців здебільшого спіткала така ж сама доля. Наполегливим активним та пасивним опором наші народи показали, що не зупиняться, поки наші країни не будуть вільними, а міжнародний порядок не буде відновлено.

Для нас, тих, хто зазнав такої важкої долі, свобода й відновлення незалежності настали лише близько 30-ти років тому, коли впав Берлінський мур, а Радянський Союз остаточно розпався.

Лише декілька десятиліть пройшло з часу розпаду Радянського Союзу, а ми, на жаль, знову є свідками спроб Росії відбілити Сталіна і його злочини, придушити права людини та побудувати режим на чолі з однією всесильною людиною. Ми спостерігаємо, як з відновленою завзятістю намагаються розділити Європу на окремі сфери інтересів, безсоромно застосовують силу для спроб анексувати території суверенних держав.

Вчинивши агресію проти Грузії у 2008 році та проти України в 2014 році, Росія завдала серйозної шкоди архітектурі європейської безпеки.

Замість того, аби визнати, що перемога у Другій світовій та поразка нацизму були заслугою рішучості та жертовності усіх країн-союзників, Росія перетворила цю перемогу на культ та інструмент маніпуляцій. Кремль наполегливо продовжує генерувати історичні міфи, водночас намагаючись заперечувати незручні історичні факти.

Цей нещирий культ перемоги, який намагаються будувати люди, що не мають до самої перемоги жодного стосунку, паплюжить пам'ять про тих, хто втратив свої життя. У наших країнах ми з повагою схиляємо голови у пам'ять про наших близьких, загиблих у Другій світовій війні. Ми пам'ятаємо їх страждання і вшановуємо їхню жертву заради нас усіх.

Пам'ять про жертв війни, які спочивають в братських могилах, змушує нас повторити: "Ніколи знову!" Злочини війни породили Загальну декларацію прав людини. Відновлена віра у силу співпраці дала нам Декларацію Шумана, яка врешті призвела до утворення Європейського Союзу.

Нехай у цей урочистий день пам'ять про минуле стане для нас пересторогою на майбутнє.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux