д-р Сандіс Шраадерс, дослідник Балтійського коледжу оборони

        

         Внаслідок анексії Криму та спалаху війни на сході України були введені санкції проти Росії, це співпало з періодом, коли ціни на нафту різко знизились. З іншого боку, національна економіка Росії зазнала сильного удару через пандемію Covid-19, яка продовжує поширюватись. У Росії ще наявні достатні фінансові резерви, які, проте, зменшуються. Не тільки експерти, але й президент Росії В.Путін почали визнавати негативні наслідки санкцій. Щоправда, Росія не виказує готовності припинити порушення нею міжнародного права. Натомість, Кремль пропонує решті світу просто «пробачити і зрозуміти», але в той же час дозволити Москві продовжувати війну на сході України.

         20 березня цього року В.Путін підписав указ №201, яким додав Крим до переліку прикордонних територій РФ, на яких іноземні громадяни, особи без громадянства та іноземні юридичні особи не можуть мати у власності земельні ділянки. Указ забороняє іноземцям (Росія вважає такими і громадян України) утримання у власності земель у Криму та Севастополі, крім центральної частини півострова. Громадяни України, які володіють загалом 9 747 земельними ділянками в Криму, будуть змушені або продати їх, або їх насильно буде експропрійовано. Більше того, громадяни України, які проживають у Криму та чиє майно підпадає під обмеження, можуть бути змушені або прийняти російське громадянство, щоб зберегти право власності, або вимушено переїхати в інше місце. Міністерство закордонних справ України засудило цей указ; Посольство США в Києві заявило, що указ є причиною для посилення санкцій проти Росії.

         Кримський півострів де-юре є територією України, тому жодні розпорядження президента Росії не можуть поширюватися на цю територію і не можуть вважатися законними за міжнародним правом. Незважаючи на незаконність цього указу, Росія намагається використати пандемію Covid-19 та спричинену нею економічну кризу як підставу для скасування санкцій, застосованих до неї через війну в Україні та анексію Криму. У інтерв'ю новинному агентству ТАСС від 15 березня цього року В.Путін відзначив, що «Росія плювати хотіла на санкції». Водночас, факти говорять про інше, оскільки Росія використовує будь-яку можливість, щоб розпочати переговори про скасування санкцій та шукає союзників у Європі та світі для послаблення чи скасування санкцій.

         Те, що Росія намагається використати Covid-19 як прикриття для скасування санкцій було підтверджено під час відео-конференції на саміті G-20 26 березня 2020 р. Обговорюючи глобальну координацію дій для вирішення економічних викликів, В.Путін запропонував мораторій на санкції на медичні засоби, обладнання та технології. Під приводом Covid-19  Росія намагається тиснути на США та країни ЄС. Підтвердженням цього слід вважати заклик міністра закордонних справ Росії С.Лаврова до Вашингтона скасувати «нелюдські санкції проти Ірану, які заважають країні боротися з Covid-19».

         Наступна спроба порушити це питання в ООН відбулася на початку квітня, коли в інтересах Росії Центральноафриканська Республіка, Куба, Нікарагуа та Венесуела підтримали проект резолюції, що закликає скасувати односторонні санкції проти Росії без рішення Ради Безпеки ООН. Представники України заблокували таку резолюцію, підкресливши, що ініціатива полягає у спробах Москви полегшити санкції, введені за злочини проти української держави. Важливо зазначити, що західні санкції проти Росії не обмежують торгівлю медикаментами, захисними засобами та медичними технологіями. Санкції проти режиму Путіна та тих, хто його підтримує, спричинені міжнародними злочинами Росії. У відповідь Росія сама в односторонньому порядку ввела санкції проти Грузії, України та країн ЄС без рішення Ради Безпеки ООН.

         Заступник голови Ради Безпеки РФ Д.Медвєдєв також робив публічні заяви, які проливають світло на справжню мету зусиль Кремля щодо скасування санкційного режиму. Він зазначає, що підтримка режиму санкцій у цій пандемії є «аморальною» і виступає проти «політизації гуманітарної допомоги».

         Незважаючи на публічні заяви Росії щодо надання нею допомоги країнам, які постраждали від пандемії, такі газети як «La Stampa» в Італії відкрито заявляють, що 80% гуманітарної допомоги, що надсилається Росією, є непридатною. Тому будь-яка заява Кремля про готовність допомогти є дешевим стратегічним способом спілкування, спрямованим на послаблення режиму міжнародних санкцій проти Росії.

https://www.sargs.lv/lv/pasaule/2020-05-12/krievija-velas-panakt-sankciju-atcelsanu-tacu-turpina-parkapt-starptautiskas