Про Декларацію Кримської платформи

Що таке Декларація Кримської платформи?

Це міжнародний політико-правовий документ, який ухвалюють держави-учасниці міжнародної Кримської платформи.

Декларація Кримської платформи - це перший документ в новітній історії, що пропонує відповідь на спробу анексії територій однієї суверенної держави іншою в період після Другої світової війни.

Фактично через Кримську платформу та Декларацію Україна створює унікальний прецедент в історії дипломатії. Він відкриває нові перспективи для відновлення світового порядку, заснованого на верховенстві права, та зміцнює позиції України на світовій політичній арені.

Декларація Кримської платформи консолідує зусилля міжнародної спільноти для протидії порушенням основних положень міжнародного права Російською Федерацією.

 У чому унікальність та історичне значення Декларації Кримської платформи?

1. Декларація Кримської платформи - це міжнародно-правова основа для подальшої деокупації Криму. У декларації зафіксовано, що створюється Національний Офіс Кримської платформи, який розпочне роботу 23.08.2021. За напрямами, виписаними в Указі Президента та Декларації, Національний Офіс буде пропонувати конкретні кроки для імплементації Декларації. 
2. Декларація Кримської платформи узагальнює міжнародний досвід з протидії російській агресії проти України та консолідує зусилля міжнародної спільноти для забезпечення деокупації Криму. До цього протягом останніх семи років питання деокупації Криму на міжнародному рівні розглядалось фрагментарно та спорадично, переважно знаходило вихід у текстах окремих резолюцій або заяв країн, груп країн чи міжнародних організацій, кожен з яких мав вузький фокус і обмежений спектр дії.
3. Це перший міжнародно-правовий документ, що об’єднує коаліцію держав проти спроби анексії території. Як показує історія, досі питання анексій територій (як, наприклад, анексія Ельзасу та Лотарингії Німецькою імперією з 1871 по 1919 роки, аншлюс (анексія) Австрії та Судетської області нацистською Німеччиною у 1938 році) розв’язувались лише завдяки післявоєнним мирним договорам.

Декларація Кримської платформи фіксує перемогу України над агресивною політикою Росії: 

Держави-учасниці ухваленням Декларації на міжнародному рівні стверджують, що спроба Росії анексувати Крим не вдалася. Політика невизнання анексії Криму виходить на вищий рівень і назавжди закріплюється в політико-правовому документі.

Держави-учасниці підтверджують свої спільні наміри продовжувати санкції проти Росії, а також запроваджувати нові додаткові. Санкції проти Росії - це спільна відповідь міжнародної спільноти на односторонні спроби Росії кинути виклик світу та підірвати міжнародний порядок.

Декларація називає речі своїми іменами. Всі злочини Росії - порушення прав людини, форсована мілітаризація Криму, перешкоджання судноплавству в регіоні Чорного та Азовського морів, зміна демографічної структури населення АР Крим та інші - засуджуються державами-учасницями. Встановлення правдивих фактів суттєво підриває дієвість спроб  Росії продовжувати маніпулювати формулюваннями, заявами, статистикою та звітами.

Декларація фіксує створення мережі постійного швидкого зв’язку між представниками міністерств закордонних справ усіх країн-учасниць Кримської платформи (та низки органів, як-от Офісу КП, спрямованих на роботу з деокупації). Це створить додаткові перешкоди дезінформаційним зусиллям Росії та спробам підірвати єдність партнерів.

Факт приєднання чи не приєднання до такого політико-правового документа, як Декларація Кримської платформи, фактично означає, що всім країнам світу доведеться визначитись, чи поважають вони міжнародне право.

Хто ухвалює Декларацію міжнародної Кримської платформи?

Декларацію міжнародної Кримської платформи ухвалюють учасники Саміту. Держави-учасниці представлені головами делегацій. Голова делегації держави - це особа, яку на участь у Саміті та ухвалення Декларації уповноважило вище політичне керівництво відповідної країни.

Тому найважливіше значення має кількість держав-учасниць Декларації, а не рівень голів делегацій.

Як саме Декларація впливає на реальні дії з боку держав-учасниць?

Схвалення Декларації означає, що держава-учасниця зобов’язується враховувати положення Декларації при ухваленні рішень на своєму національному рівні.

Які формати міжнародної взаємодії визначає Декларація Кримської платформи?

Створення мережі постійного та швидкого зв’язку між представниками міністерств іноземних справ (координаційні центри щодо Криму).

Співпраця між національними парламентами буде визначатися самими парламентами після звернення до них ВРУ.

Створення Міжнародної мережі експертів Кримської платформи з урахуванням підтримки її діяльності міжнародними та національними неурядовими організаціями, аналітичними центрами та експертним співтовариством.

Використання відповідних механізмів ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних і регіональних організацій для розв'язання питань, пов'язаних з окупацією і незаконною анексією Криму.